Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

ггг, ДП, як завжди, все робить синхронно, я теж замовила 100 шт меламінових губок, вже начищусь до оскоми)))
До речі, троха офтопу: у нас є тема, що б такого прикупити на алі? було би добре ділитись досвідом про якість з посиланнями, бо губки губками, а от з взуттям чи одягом можна пролетіти

День почався якось дуже прозово, доцік встала не з тої лапи, аж свербіло їй посваритись, але я згадала скільки років мені, скільки їй, і ,як мудріша, вчасно заткнулась. Розійшлись мирно
А чоловік таки вляпався: поки їхали до школи, став винен в доціковій четвірці з фізики і порваних кросах
Я другий тиждень дотримуюсь ліміту часу на соцмережі і форуми, який сама собі встановила. В результаті переробила гору роботи, використала всі маски до волосся і лиця, відновила прогулянки парком, приготувала декілька часозатратних, але улюблених сім"єю страв, короче, без нету - золото, а не людина
Маю ще трохи хатньої роботи, бо на вечерю прийдуть друзі, і це врочистість
Не мерзніть, не перепрацьовуйте, всім

 

В суботу впала в 10й вечора в ліжко і відключилася. То хіба я можу надумати нарихтувати їсти як на роту солдат. І ще дорвалася щоб

мікрохвильову. Але до сьогодні ще маю спокій - всі ситі і щасливі!
В неділю все так красиво з вікна було.... але хіба з вікна. Допоки мій муж не пішов в гараж аби перевзути нашу машинку. Вона по тижню вистоюється в гаражі, тому і не перевзута.

Але є нюанс: службова теж була на літній гумі.

, отже, відкопував і виїжджав з подвір'я добру годину.

Це при тому що кліренс більше 25 см. гггг.

А вчора

під "співочий супровід" Назарка. Нє, чоловік "з роботою" вдома то гірше малої дитини: принеси-подай, малого не пускай. От я вчора теж подумала,

, ібо колеса ввечері були привезені зимові і перебортовані.

ЯК?! навчіть мене!!!
В хаті тиша і спокій... а сьогодні маю забрати

мужу на Миколая (чи то на іменини... чи на ДН... ще не визначилась . Короч: на 18-19 грудня ). Малу і її коліжанку в школу на заняття.
Сонечко світить, сніг з підвіконників гепає зверху, хляпа під ногами, а я - щаслива!

18:17. Дописи об'єднано
Повезла я дітей в школу (все таки трохи вмію їздити по кучугурах і льоду, за пів року ніц мені не сталося.) потім підїхала до пошти і О БОЖЕ! заднє колесо - калоша!!! А що я - "не хлоп" чи що? Вийняла все з багажника, видвигала запаску, зняла покришку декоративну. стою, качаю ножною помпою колесо. Не могла навіть порахувати скільки "чоловіків" проїхало машинами і пройшло пішки... хоч би однЕ спинилось і спиталО чи допомогти. грррр ото я зла. Підправила і поїхала на найближчий шиномонтаж

буду співати оди і дефирамби АТЛу

де мене відразу прийняли і все гарненько мені зробили.
Ну і трошки прифігіли, як я сказала що було 0.8 атмосфери і я накачала до 2х. .
Короч: встигла дітей з школи забрати. В хаті шумно і весело. Хепі енд і хтось далі щасливий!

 

А в мене автоматичний насос. Включила в прикурювач і тільки пильную скільки атмосфер накачало

А я чьота ачькуюТому сьодні на таксі возилась, з маршрутками жесть, центр весь стоїть, машини заносить. За свій декретний період я вже відвикла від того добирання в "час пік". Цілий день стрес, нікуди не встигаю, приїхала додому з страшним головним болем. Добре, що хоч зробила майже все з запланованого.

 

я собі визначила на форуми-мережі пів години зранку, пів години ввечері (або розбиваю їх по 10-15 хв, на цілий день має вийти не більше години)
Ставлю в будильнику найбільше дурнувату мелодію, через пів години він ричить як потерпілий, я закриваю всі соцмережі-форуми-просто почитати, і пензлюю робити щось корисне
Не знаю, чи надовго мене вистарчить, наразі стала набагато більше встигати

Ми вже відбули вечерю з друзями, було душевно, весело, домовились повторити в суботу в них))
Дитина прийшла зі школи шовкова, тулькалась і обіцяла, як виросте, помогти нам гасити іпотекуСподіваюсь, до цього не дійде (я перевірила, двійок сьогодні не було
Суцільну врочистість доповнив чоловік: готує нам на п"ятницю якийсь виїзд, ходить-шифрується, ніц не каже, а я потім знов, як придурок, в джинсах стою не_буду_казати_де. Таки я не люблю сюрпризів Мені треба точне місто-місце-годину-дрескод. Пішла випитувати
Всім

 

ггг, точно синхронно))))меламінових губок я не купувала,

до речі просвітіть мене темну, що в них такого доброго, бо я ше в танку?

зате

Теж вирішила то все обмежити, бо аж деколи в шоці скільки часу ті соцмережі забирають... Тільки думаю, скільки то собі дозволити, щоб і не замало, і не забагато було.

Мені години замало буде, принаймі спочатку, то певно собі 2 на день виділю. Але вже від завтра.

Точно жесть...Я підрахувала, що сьогодні провела в маршрутках майже 5 годинБлін, мені аж телефон не витримав і розрядився, бо я то в неті сиділа, то музику слухала...Думала здурію від безцільного сидінняОт думаю, чи то завтра кудись їхати чи краще носа не висовувати...

 

то вже факт не раз перевірений, при тому, що ніхто попередньо не домовляється, але я ТЕЖ. Тільки не 100, а всього 10. Мені хватить, моя

набивається швидше

щоб довго не розписувати Використання меламінової губки
Але я на всі 100% впевнена, що то не губка така чарівна, це я така господиня Чоловік каже, що тільки я так гарно вмію ними прибирати Хитрий
В мене сьогодні день - сама придумала, сама і розгрібай. Купила фіранки, так просто їх повісити не можна - обов"язково треба помити вікна і попрати штори. Ну не вішати ж на порохи. Майже справилась - вікна з середини помиті, штори попрані і попрасовані висять, навіть одна фіранка попрасована висить. Ще 3 залишилось на завтра і спальня буде сіяти,як нова копійка. Вазонки викупані, величезний замік з спальні навіть напастований. Вже менше роботи буде перед НР. Так по-трошки флаяю.
Їсти наварено.
І все це відбувалося паралельно з дуже активним робочим процесом. Я змуууучена капець, як поламАнець. Про КД згадала, коли капа почала вилазити
То була проза буття.
А тепер - ганьба буття Минулого тижня не бігала (якось хижо, ослаблено себе почувала) і цього вже теж почала халявити (відмовка - бо КД прийшли). Прошу мене висварити і дати прискорення під одне місце.
Добре хоч вага по-тихенько повзе донизу. Я так підозрюю (або собі внушаю), що то все різні соки, які чоловік робить з імбирем

ненавиджу. Таку дозу дає, що аж "писок рве"

, селерою, грейпфрутом. Були би загалі ідеальні, якби не той імбир. Пискую, але раз робить, знач - п"ю.
Завтра вже середина робочого тижня. Куда той час летить?

на завтра по прогнозу погода фееее. Тому, як в тому віршику "сиди кицю грійся і нікого не бійся"

Всім легкої середи

 

Дівчино, ти часом не екстрасенс?Киця таки сиділа і грілась вдома, ну крім невеличкої перебіжки за вершками до кавиЗранку щось так незрозуміло почувалась, пчихала трохи, голова боліла, плюс почула, що корки ще зі вчора не розсмоктались, то вирішила нікуди не рипатись. Але ніби не розкисла, надіюсь завтра все буде ок.
Ну от зранку встала і сказала, що ніц не хочу робити. А коли я так кажу, то зразу розумію, що я попала. І так я сьогодні переробила купу роботи, і своєї, і домашньої. Я сьогодні прям супер флай-леді, та ще й працьовита бжілка. Так що з чистою совістю відпочиваю і дивлюсь мастер-шеф.
Затишного всім вечора і теплої нічки

 

ггг, часом буває. Особливо, якщо уважно прогноз погоди дивитися
День прозово-вимотуючий. Робота винесла мозг капітально, думала взірвуся. Щоб того не сталося маю 2 варіанти медитації - щось дуже добре зготувати або вишивати. Настрою до вишивки не було, тому розважала себе смаколиками і білим вином Допомогло
А потім чоловік так підняв настрій, що вже 2 години регочу. Рівень затурканьства зашкалює : почистив свої чорні черевики глиняною маскою для обличчя Мені якось в КК дали пробник маски від Ірен Букур, я сьогодні вигортала весь хлам з сумки

ага в мене там часом можна клад знайти

і поклала те, що треба розложити по місцях, на стіл в кухні. Він побачив той пакетик, вирішив, що то я собі купила водовідштовхуючий крем для взуття і свиснув. Ми часом в Інтертопі купуємо такі зелені з білим пакетики, та маска візуально трохи схожа. Намастив. Яяяяк він волав, то треба було чути, я думала лопну від сміху. Той біло-сірий наліт довго не відмивався. Мораль №1: нема чого красти чужі речі. Мораль №2: я завжди купую все на двох, а не на ничку, давно пора знати. Наказав себе по-повній.
Тюль в коридорі на 2 поверсі попрала - фініш з текстилем на 2 поверсі, всі двері і лиштву протерла. В цьому році більше того робити не буду. Ще люстри залишилися.
Завтра вже п"ятниця -юююхуууу.
Всім вдалого завершення робочого тижня і

 

Прийшов аванс.

@Artemida, Маруся, привіііііт ))

Ще вчора, коли на картці було всього 3 грн - я готова була замовляти і гольфик, і штани, і светриків стільки мені подобалось!
А сьогодні..... шо б то купити. Жодне з вчорашнього вибору не подобається. Ну як так? Якась я нудна стала
Вдома лазарет потрохи закінчується. Діти вичухуються з хвороби, я вже теж ніби на фінішній прямій, залишилось трохи насмарку і я олреді здорова
Діти два тижні не були в школі. Данік взагалі сказав, що він пів життя пропустив
Вчора мама дзвонила, зі святом вітала. Я подякувала, але аж ввечері зрозуміла яке в мене свято. Дійшло що я ж студент
А завтра пари. Так не хочу, стільки писати треба, знов якусь контрольну дадуть додому. А я вдома хочу відпочивати, а не вчитись. На парах я, до речі, теж не хочу вчитись. Отакий я лінивий студент

 

то так все. Як є гроші, то не подобається нічого, і нічого не підходить. А я все бавлюсь з дитячими повзунятами-штанятами і тд. Складаю-перескладую)))) Таке воно все мімішне, манюнє)))) І випала я з життя конкретно, читати читаю, а решта якось мене не обходить. Декрет, одним словом.

 

Ми вчора з чоловіком на тут тему говорили.
Кажу - я маю в групі 12 готових діточок, з якими проводжу 4 години в день, мені вистачає їх, а як ти хочеш ще одну дитинку, тоді йди в декретну відпустку сам

 

От це точно))

Хм, Наталя, скажи мені де ти бачила студентів, які хочуть вчитися?Студент - це діагноз, починає вчитися в останню нічку перед авралом, а деякі умудряються на перерві перед парою знань набратися або в маршрутці вищу освіту здобувають. Сидяти всі такі вумні і читають, і зубрять

 

Сьогодні субота з розряду "В мами нині вихідний"- в кімнатах прибрала, прання закинула, їсти зварила, попрасувала і поскладала одяг по поличках (заодно в дітей в шафі навела лад) , ще залишилось помити підлоги і зробити з дітьми уроки... Але зате завтра ідемо з подругами на цілий день "без чоловіків і дітей", культурна програма є, будемо відпочивати. Всім гарних вихідних!

 

Ми із синулькою хворіємо із вчорашнього вечора, тому сидимо вдома(((
А наш таточко мусить бігати-їздити як навіжений по Львову, бо відправити посилки із відділення №52 укрпошти Левандівка виявляється просто нереально - черга аж на вулицю!
Вимушений був пертися аж на привокзальну, вистояти годину в чималій черзі першу ходку і тепер бідненький повіз решту посилок туди ж - все, беру канікули до весни, бо із тими СП ще хлопа домашнього вгроблю)))
Бажаю всім гарного дня!

 

А в мене сьогодні день краси, бо порядки я навела ще вчора, як справжня флай-леді. Ну хіба посуд зранку ще помила. Тому манікюр, педікюр, епіляція,різні масочки чекають своєї черги. Не люблю я спішити, у будні почуваюся білкою в колесі, але на вихідних спішити не треба, а навпаки влаштувати релакс, щоб з білочки не перетворитись на конячку. Всім гарного суботнього дня!

 

А шо за приколи такі з Укрпоштою？Ранішe чeрги були після обіду, до обіду тeрпимо, а зараз завжди битком набито. Я отримую лишe з доставкою додому. І Китай в нашому ввдділeнні окрeмо видають, а всe рівно до вікна відправки/отримання нe прорватись

Проза - діти хворі - мамі сумно, сидимо бeзвилазно в хаті, бардачимо. Тато змився на роботу, в магазин сходити нікому, нічого цікавого нeма щоб щось такe зварити. Втік на роботу будe істи макарони）
Врочистість - в донeчки від вчорашнього вeчора тeмпeратура нe підіймається вищe 37.5, в малого взагалі нeма.
Поштарка принeсла мeні пару посилочок, всe всім підійшло, цe добрe.
Щe в нас є чудовe вино, як муж купить якогось доброго ідзeня, а я розгрeбу тe,що нагрeбли моі діти, то вийдe затишний сімeйний вeчір！

 

А у нас теж субота сімейна). Зранку на базар, затарились індиками, півнями, індокачками. Потім дома то все порубали і заладували у морозилку. Тепер тільки росоли варити і індиків запікати). Люблю такі запаси. Потім з Гайком трішки на подвір'ї погуляли. Зараз кава і збираємось у театр, без дітей). Будемо нині відпочивати окремо). І всі довольні.
Проза - моє око та моі руки. На оці - халязіон, на руках - шкіра дуже суха. Всьо як завжди зимою.
Врочистість - всіх люблю!

 

в жилєтку не піду. Я - ннвиправний нитік-оптиміст. І всьо!

Котру ніч мій хлопець не дає мені спати. Точніше його зубки. От і сьогодні я просиналася з словами "заберіться і дайте поспати".
В хаті капець і армагєдєц. Старша ниє - хоче бавитись. Менший - носитись на руках... Пішла м варити кашу... А що може бути гіршим за n-ну недоспану ніч?!
я вам розкажу...
дзвінок в двері :"допоможіть п.Іру в машину швидкої занести"...

п.Іра - 82річна сусідка з 1го поверху, яка мене першою тепло прийняла при переїзді в цей будинок і весь час до мене як до рідної внучки. Вона нагодує кожну кицю і голуба але і дасть "тягла" всім нечнмним мешканцям двору

.
Я зрозуміла що моє невисипання - то цвіточькі.
Відпустило лише ввечері, як ми з сусідкою з'їздили на Топольну і завезли п.Ірі та її внучці вечерю.

Все пізнається в порівнянні: нечемні діти і їх відсутність, "вредна мама" і коли її нема.... неприбрана квартира і старенька хата що тече з усіх шпарин...
Ми настільки швидко звикаємо до благ, що їх не цінимо...

 

Наша врочистість. сьогодні нашим солодким Зайчикам півтора рочки. Аж не віриться, що вони такі дорослі. Такі чемні та хороші. Мамині мазунчики та татові акробати. Як подарунок отримали вчора та сьогодні розбираня та складаня шафале вже натішились) Із досягнень сьогодні: навчились відкривати двері в нашій старій шафідобре, що вдома були захисти запасні на двері, а то б пальчики були бідні; Маркус сьогодні вперше сам виліз на стіл в кухні, як результат - розбитий стакан і на комп'ютері не всі кнопочки працють

добре, що наш тато ще цього не знає)

а також виліз на мій письмовий стіл і навів порядок. Івасик зробив цей день незабутнім запхав у шафу купе голівоньку так, що ледь дістали. Добре, що змогли відсунути шафу. Біднятко, злякався так. О, до речі ще одна врочистість - нарешті купили велику шафу. Дописую і йде релаксувати - складати всі речі
Ну і як без прози.

Done! Вичистила сьогодні стіни в кухні

ох ті металеві стільці в поєднанні з білими стінами

та лінолеум біля робочої поверхні)

думаю, наші власники добре нагикалися, коли я його чистила

Погода - теж проза. Хоч і тепло, але йде дощ(
Всім гарної неділі. Надіюсь, хоч трішки сонячної, а у нас без туману. Набридло бути їжачком, нічого не видно.

 

Не день, а ППЦ повний. Якось навіть важко підібрати слова, щоб чітко ідентифікувати все, що сьогодні було. А в планах так все чудово малювалося.
Далі дууууже багато букафффф

Ранок почався з того, що я прокинулася під крики чоловіка і бубоніння ще якогось мужика в хаті. Роздуплилася, зрозуміла, що в нас в хаті наш друг і вони намагаються затягнути з першого поверху на другий новий матрац і ламелі.

Я минулого тижня на ОЛХ вишукала дуже гарний варіант матрац+ламелі 1.8х2. Ми давно собі в спальню хотіли купити більше ліжко, а наше 1.6х2 перенести в гостьову. А тут в перспективі самі любимі гості, то я почала моніторити всі можливі сайти, щоб знайти щосьпо вмєняємій ціні. І оп - воно попалося. Про коломийки з доставкою можна писати книжку: НП "заспівала" 1300 грн попередньо, а по факту було би на багато більше. Мої машини в Києві в житловому районі ніяк не могли того забрати. Знайшла перевізника .і він мені минулої п"ятниці влаштував такий вирваний день, що я ледво себе в руках тримала. Мав забрати то до 12 години дня, приперлися до людей додому в 22-30. Ще 2 години не могли знести з 4 поверху. Але я дійсно не сподівалася, що той матрац і ті ламелі тааааакі важкі. В нас були в суботу в 7 ранку, якраз коли вже почав падати сніг. Поставили то всьо під дверима і нам з чоловіком залишилося тільки занести до хати. Та я той слизьки і важелезний матрац навіть підняти з одної сторони не могла, щоб перетягнути через поріг - там нема ні ручок ні шнурків. Ще й боялася повидирати нарощені нігті "з м"ясом" - а шанс був - секунда і капут.
От вони сьогодні і пробували то витягнути на 2 поверх. В хаті то зробити не вдалося. Тягнули через балкон. Трохи запацькали матрас.

Прикольно так - я в ліжку в піжамі і такий двіж до спальні. Скористалася моментом і втекла в ванну. Називається "утра добрим нє биваєт". + той друг привіз 10 кг філе курячого, яке я вчора замовляла. Я язик на бороду і бігом посортувала, помаринувала ту курку, затусувала в морозилку. Так спішила, шо впало мені відерко з розсольником замороженим на відкидні дверцята шуфляди в морозилці і вони тріснули. Нууу йоли, та ж нова морозилка.
Спакувала гуманітарну допомогу "любимій мамі". Такий хід в мої плани не входив і вкрав мені час, який був передбачений на збір в кіно. За 20 хв помила голову, якось посушила, намалювалася, зібралася і погнала в кіно. Я ж так хотіла на Інферно. Книжку читала, всюди де проводилися зйомки - була. Такий піднесений настій був вчора ввечері, коли купувала місця у моєму любимому верхньому ряду. Ніби нормально встигали, коліжанка мене вже чекала в КК, квитки роздруковані були в сумці. Ну от що могло статися? А сталася катастрофаааааа. Ми збили собаку. Ми їхали в сторону Львова. На Закарпаття колона фур і прямо біля зупинки, між фурами нам під колеса вискочила собачка. Я встигла тільки заверещати, чоловік взагалі не зрозумів що сталося -він фізично не міг того побачити. Потім я вже усвідомила, що то добре, що він не побачив, бо якби загальмував різко - собаку ми би і так збили, але всі машини, які були за нами - були би в нашому багажнику. Проблем би наробили багатьом. Якби рефлекторно вильнув - були б в зупинці і в людях, або в колоні фур. Зупинилися я реву, він ричить. Вийшли - бампер потрісканий, нижньої протитуманки нема, решітки захисної нема. Фара та десь залізла між підкрильник. Висадив мене в КК, відправив в кіно. Та яке на....іг кіно. Я ж в істериці, що ми вбили собаку, а якщо не вбили і вона там мучиться і пищить, то ще гірше. Бігом повернувся. Передзвонив, сказав, що собака жива - люди казали, що її відкинуло на тротуар, вона встала, потріпалася і побігла далі. Мене трохи попустило. Знайшов решітку від бампера. Мене ще трохи попустило, але кіно "не пішло" + я напилася - віскі з колою. А моє напилася = шлунок болить. Пішли з подружкою закусили сушами. Попустило ще. За той час Пусік поїхав на сервіс: фару покоцану видобули з-під фіг знає чого, бампер підклеїли-підпаяли, дроти зліпили, кріплення відремонтували,решітку поставили на місце. З бюджету винесли конкретну суму з 000. Коліжанка мене ще поволокла по магазинах, трохи розтрясла. Купила продуктів на тиждень. Приїхала додому. Відкриваю двері, а там таааакий сморід - хлоркою і ще якимись миючими. Чоловік зганяв стрес - дезинфікував матраси - новий і старий. Содою, хлоркою і миючим засобом. Провітрила, прибрала, позастеляла, випакувала покупки, поскладала посуд в ПМ, замаринувала на завтра стейки.
От сіла, жру цукерки і думаю, що то нині за дурдом був. А вчора, коли отримала посилку від Юріка з 5кг цукерків-горішків всяких різних думала, що він диверсант і хоче зірвати мою програму похудання. Виявляється нєєєє - він ОРАКУЛ. Знав, що саме сьогодні вони мені будуть потрібні.
Пи.Си. завтра йду до мами. Вона цього тижня мала 2 похорони. Настрій і нерви (її і відповідно мої) добре потріпалися. В понеділок в селі празник. Там вона не буде, але по-інерції відмітити треба. Тому завтра буде празник і сеанс Скайпо-терапії. Терапевтам ще маю зараз передзвонити і назначити час Х.
Пи.Пи.Си. Маю 2 пляшки вина і шампано. Головне зараз стриматися і не продовжити знімати стрес, бо завтра то вже буде не "празник", а похмеляння.

Всім хто прочитав і переварив і спокійної неділі