Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Два дні пішло на коровай!!! Два дні!!! Завтра щойно починаю з пляцками... добре, що їх не треба так багато і вісілє в неділю а не суботу. Якраз - завтра печемо, в п’яницю пересмаровуємо.
А тут щей нині сценарій мені перетасували... ну що поробиш. Як то тяжко працювати з впертюхами!!! Мама і донька, а ще внучка... добре що жучку забрав тренер на три тижні.
Правда мій хлоп щось ся виценькує... ну але то зрозуміло. Він ж не може прямо сказати в чому справа, треба робити кумедію. Артіст!!! Ах пачєму, пачєму, пачєму...

Але знаєте, настрій всеодно суперовий! Погода - люкс! Сукня - гатов! Мьошта тиснуть, але хіба то важливо?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Всім доброго ранку!
В мене нині як в приколі- відкриваю очі, і розумію

Всю ніч курсувала між ліжком малого і нашим... не виспалася...
Далі купа справ, біганини... Ох, день щойно почався, а я хочу щоб він пошвидше закінчився!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава)

Вранці я вся така ... прям іноземка: - очі китайські,
зачіска африканська і тормознутость естонська ...зато кримнаш(ц) маю 5 кг фаршированого перцю в морозилці на зиму і 6 банок "десятки" + все підготовлено для наступної партії аджики та лечо
Я не маньяк, це така проза зараз))) врочисто від неї буде зимою)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ми сьогодні вже вкотре проспали нічні годування. І я ще дивуюсь, що ЛА в нас швиденько згорнулась. Ех. То всьо дача і свіже повітря...
Доцік спить далі, а в мене сніданок холостяка - гречка, яйко і помідор А що? Настрій - ностальджі теж заслуговує на присутність.
Читаю вас дівки, і думаю, з якої то сторони підійти до закруток. Для початку вибратись би на шувар...а немає ким. Татко весь в роботі. І то дуже добре, бо за пів року безробіття і після одного великиго подарунку один одному на дні народження в червні ми трохи в мінусах. То там м"ягко кажучи.
Щоб то ще розказати...А...Ромчик вчора поліз цілуватись до дівчинки і вона заїхала йому сумочкою по носі. Дєвка-вогонь. А Олежик в групі наказував Ромчику, що хлопчики мають бавитись тільки з хлопчиками, а дівчатка з дівчатками. Во!
Хочу назад в дитинство. Там весело і не треба думати що такого зготувати на вечерю, щоб всім вгодити.

Ну і доброго ранку!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні зранку сама врочистість. Напевне через хороший настрій Ранок почався гарно , не зважаючи на вранішні ритуали всіх матусь . Кава з коханими чоловіками, мммм ...
Потім наш татко та дідусь пішли на роботу. Мій помічник допоміг мені "поприбирати" в хаті :D і пішов гратися з машинкою. Потім ми буцьнулись лобиком об тумбочку, але мужньо витримавши її "поцілунок" не заплакали, а помахали пальчиком Но-Но! та й пішли цицятись і якось неожиданно заснули. Поки малючок спуняє п'ю каву, думаю який суп зварити і читаю Вас. Гарного всім дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Яка я лінива)))) то жах)))) але це не я винна, а моя відпусточка, довгожданна така. Тепер ноут стоіть на кухні, а я не можу заставити себе підняти дупцю і нарешті зварити якогось борщу своїм хлопцям.

то кіно, то ДП, то фейсбук. ну ви мене розумієте

Спираю все на жару)))) Сьогодні дн у свекра, завтра у мого тата. І як тута схуднеш, га??? А в суботу дітьо їде в табір, аж до 29 серпня.

то будуть гарні неділі ггггг

всім цьоми!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я сьогодні якась неправильна - таки відпустка дається взнаки
майже обід, а я ще в халаті))))
Зато ліжка застелені, дитина вмита-вдіта-нагодована ( як ліками, такі їжею), кабачки порізала-засолила, морква-цибуля стушковані, кава випита, ручне прання замочене, галеретки на торт Мозаїка в холодильнику, м"ясо замочила, замовлення по своїй темці зробила...
Дівчата, підкажіть чи вже крутите помідори і по скільки +- сорт "сливки" ?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ага! Там теж було купу проблем і вони видавались тоді такими! Напр., як уникнути в садку того ненависного молока на підвечірок або молочної каші на вечерю, бє-е-е! Або що тепер робити, якщо книжка зі шкільної бібліотеки десь пропала, це кінець! Або він так того вечора і не підійшов на дискотеці...ех

А зараз я кайфую нарешті по справжньому! Бо:
1. на роботу не треба ходити (більше тижня як я безробітна, ю-ху!)
2. вставати рано не обов"язково
3. дитина тішиться, що мама нарешті вдома і можна весь час проводити... в дворі з друзями
4. можу на базар піти, можу і не піти
5. хочу - готую лазанью, хочу - макаронів з сосисками наварю
6. і читаю-читаю-читаю книжки! не в маршрутках, не по ночах, а майже цілими днями і вдома на дивані.

А, ну, і на біржу трохи їжджу. От там то вже я намагаюсь проникнутись всією плачевністю ситуації безробітної людини. Поки що не дуже виходить, правда...

Ех, як же подобаються мені цьогорічні канікули!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ранковий чай)))
маю годинку, щоб навести марафет буденний - і в вперед!
надзвичайно тішить сьогодні погода, бо маю купа різних поїздок і жари мені не потрібно))
всім гарного дня та мирного неба над головою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Скачала програмку пінтерест на телефон, тепер не можу ніяк піти спати. Класно, що завтра п'ятниця. Втомлена сьогодні, але чоловік швидше з роботи втік, трохи прогулялись. Хочу дощу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Настрій сьогодні такий: "Люблю-люблю-люблю", бо сьогодні п'ята річниця, як ми з чоловіком одружилися Ранок розпочався з поцілунків, на вечір планується романтична вечеря і сюрприз від чоловіка, вміє він інтригу тримати
Донечка сьогодні чемна, як ніколи: дає мені і готувати, вишивати, та ще й манікюр зробити.
Прози сьогодні не буде, тільки врочистість і гарний настрій

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

трунь-тунь-тунь
тинь-динь-динь,
який нині кльовий день
насправді давненько так класно себе не почувала. і виною цьому - нове тренування - наша Настя, тренерка зумби на лікарняному, а з іншими мені не так кльово скачеться, тому шукала щось на заміну і нині знайшла - степ виявився кльовою заміною. так приємно зараз, відчувається як гарненько м'язи попрацювали. то раз
дорогою додому купила дуже смачний кавунчик - то два.
і головна врочистість - муж звільнився з ненависної роботи і нині останній день допрацьовує. з цього приводу планується урочиста вечеря з картопляного пюре, м'яса і пива (хі, муж замовив).
а вихідні мають бути ще кращі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а в нас четверта, але щось настрій не той. Надворі з самого ранечку лиє дощ (то перший раз за ті 4 роки в цей день така погода...), чоловік хворий. Піднімаю собі і малечі настрій млинцями , заодно ще й несподівано накрутила налисників з сиром, муза найшла

---------- Додано в 11:48 ---------- Попередній допис був написаний в 11:47 ----------

оох, степ, ах, як я то люблю... Заряд енергії на весь день

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А в мене настрій нікудишній, хвилює мене одне питання і не знаю, яким буде його вирішення... Синочок теж не в гуморі, гуляти не хотів, плакав, тому пішли додому швидше. Попрала вчора візок, сьогодні, як пазли, ледве скрутила то все докупи. Надіюсь друга половина дня буде кращою. Маємо йти на дитяче день народження нашого Сашка. А так планів більше немає.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і в нас 5 річниця шлюбу))) а ще з понеділка у відпустку йду - то врочистість. правда з відпочинком цього року якось капець-як-незрозуміло. бо і настрій не той і курс валют не тішить. але як Бозя дасть. лиш би всі здорові були!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

То вже і я похвалюсь , а в нас вчора було подвійне свято - 10 років шлюбу й 7 років Сашку, три сімки випало - бо він 2007 року, йому 7 років й 7 число.
На сьогодні запланована 2 частина святкування - з дітками. Я вже переживаю, як то все організувати на виїзді, щоб нічого не забути й діткам сподобалось святкування...Налакувала вже нігті, фрукти купила, торт в холодильнику..(правда, не такий, як я хотіла, але вже)..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і в нас значить теж так цього року було! Теж Сашку, теж 7 років і теж 07 числа (правда, червня).

А взагалі 7 - моє улюблене число. Не знаю чому - просто так, напевно. Бо ніяких аж таких удач чи успіхів з цим числом раніше не пов"язувала.
Але щодо дати народження синочка: мала народжувати десь в 12-14-их числах червня, а тихенько так думала: ех, якби кльово було народити саме 07.06.07. Так і сталося! Я сама в шоці.
Ні, ну, якщо чесно, то ідеальний варіант був би 07.07.07 - але про то тре було думати 9 місяців назад, напевно...

Але яке то все має значення, нє? Хай ростуть дітки здоровенькими, щасливими і любленими!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Буду писати багато, щоб не бігати по різних темах. Не знаю, з чого почати, бо в голові, как сігда, бардак.
З наболівшого... В сусідньому з Равою селі поховали хлопчину з АТО... Тіло ніяк не вдавалося забрати з моргу в Запоріжжі. "Порішав" місцевий бізнесмен "через Київ". Наказали відразу до церкви і на цвинтар. Мати була проти. Привезли до хати, відкрили труну... Мати сина не впізнала, такий побитий, понівечений. А їх так багато по тих моргах. Брешуть нам, як завжди брехали!
З цього приводу продовження. Веду вчора переписку з т.зв. першим шкільним коханням. Питає, як там в Україні. Відповідаю, що нормально.

А що я мала сказати? Чувак такий собі крутий інженер, який їздить по світу і Україна та патріотизм - то не для нього

. Чувачела такий собі: "Я знаю, як там! нормально. Мені повістка приходила, я відмазався і зараз сиджу в рашці, працюю. І, взагалі, Україна - то не держава, і вона не має майбутнього." Сказати, що моя щелепа вилетіла через балкон, - то не сказати нічого. Я нагадала, чуваку, що в нього в тій країні "без майбутнього" діти живуть. І принагідно розказала, що мій кум і ще купа знайомих воює за те, щоб його діти мали спокій. Що в цьому ж таки селі, звідки родом його батько, поховали хлопчину. Що мій далекий сусід, якого розшукували і вважали безвісти пропалим, в полоні. І отой корінний галочукча (інакше я не можу його назвати) відповідає, як останній рагуль: "Я даю своїм дітям все! А воювати немаю за що!" Побажала удачі, видалила з контактів і пішла плакати... Від безсилля, чи що?
Десь на тижні промайнула в мене думка, шо дє та я шота про...ла. Сніжинка обявився з теревенями про "Скучаю, сумую, скоро буду". Ага, щяс! Певно, думав, бідака, що я тут сиджу, як Юля в темниці, махаю білою хустинкою і чекаю принця, який мене визволить. Ну, принця я чекаю, але не відмороженого. Тому Сніжинка позбирав манатки і пішов. Куди пішов? Адресу озвучувати не буду, бо то некультурно...
Бухгалтер на роботі у відпустці. Тому цього тижня я за себе і за таво парня... Сьогодні вирішила повестись на роботі, так як всі дівки. Не посилала прямим текстом, а пожалілась директору. Ясєн пєрєц, що він тут же вилетів з Габінету

то має бути тверда г, але не знаю, як то вбацати на клавіатурі

і всіх построїв без мене. Правда, потім сказав, що я таки гадра. На що я відповіла, що я просто вишукане стерво
Майже цілий тиждень добиралась до дохтура. Добралась! Вчора. А якби одне руде чмо мені не тринділо, то добралась би у вівторок. Я то, в принципі, дівчинка самостійна. Але, блін, ще не вистачало, щоб мене до гінеколога водій возив.
Кароч, дохтур позирив, побалакав. На загал все гуд. Але мазочки взяв і послав на аналіз. І вчора таки я той аналіз отримала. Кілька слів мене насторожило, але є гугля. Сьогодні до лікаря я не попала, Рудий сам відвіз аналізи. І...! Лікар призначив свічки. Я ще рецепту не бачила. Але сказав, що вже давно таких результатів не бачив. Майже ідеальні, якби не ті свічки. Рудому сказав, що йому заканало. Я сі троха втішила.

Як не як, в 32 ніразузамужем не мати молочниці, грибків, ерозій, дисплазії і т.п. - то круто! Як на мене. Про лікаря не питайте, і так не скажу. Його тут троха обхаяли. Просто мені заканало, бо то колєга Рудого. Відповідно, відношення, розмова, поведінка... І грошей не взяв, а просто випер мене з кабінету, і сказав, щоб я більше так не робила

.
Рудий бісить мене далі. І ота думка, що дєта я шота, має відношення і до нього. Потім, я правда, подумала, що то моя проблєма і тре шось мінєти. А що? Роботу я свою люблю дуже. Зачіска теж нармал, тільки кінці посічені вже пора прибрати. Принця чекаю, лінь плекаю. Характєр вспильчівий... Але мені то все подобається. Я нічого не хочу міняти ані в собі, а ні своєму оточенні. Бо мені все подобається!
Мама, бідолаха, не може в'їхати, що відбувається (то про мене і Рудого). А я не можу пояснити, бо сама не знаю, як це назвати... Рудий мені допомагає морально і фінансово. Відгукується на мої потреби, звертається за порадою. І фффсьо! Дружба? Не знаю. Бо знаю, що любить

читай, кохає

. Захоплення? Ні!

Бо є ще повага і знаття один одного до дрібнички

.
Як бачите, як і обіцяла, багато всього і непотрібного. Але на то воно і є, нє?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Санта Барбара

А я чекаю поки доня прокинеться і підем на шопінг. Нічого сьогодні не готую, бо П'ятниця! А по п'ятницях мій чоловік робить суші. Далі зависаю в пінтересті у весь свій вільний час. Готуюсь до великого переселення народів точніше нашої сім'ї в сонячне містечко.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

теж є такі знайомі (вихідці з мого села), які підробітками вже доробились до своєї квартири в Москві і подали на рос.громадянство. Їхня реакція на всі події майдану була спочатку: ну, всьо, Україна в повній ж.пі! (не без іронії причому), а зараз просто навіть трубки не беруть...
Ну, але то специфічні такі люди, з суто матеріальними меркантильними інтересами в житті, без всякого натяку на патріотизм і якесь національне самовизначення.
Думаєте, таким комфортно зараз там в Росії? Хоча би внутрішньо? А ні фіга, не повірю!..