Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Вчора, вареха, залила ванну сусідам знизу. Сьогодні, забувши що в пральну машинку вже закинула темні речі, докинула рушників з кухні і включила на 90 градусів. Ще хотіла сьогодні кокосові маффіни спекти, але щось тепер страшно за них братись .

 

Перша половина дня то повний жах під назвою "в пошуках медичної книжки нового зразка". В п’ятницю моя мама ходила в Винниківську поліклініку і їй сказали, що в них є такі книжки, але приходити в понеділок, коли буде та жіночка що займається тими книжками. Зібралася я раненько їхати, щоб швидко те все зробити, стою на зупинці чекаю маршрутку, а її щось підозріло довго нема. Тут виявляється, що маршутка поломана і її не буде, сенсу вертатися додому не було, вирішила йти на маршрутку, яка їде з сусіднього села, вийшла ранкова прогулянка на свіжому повітрі. Приїхала я в Винники, на годину пізніше ніж сподівалася, приходжу в поліклініку, а вони кажуть, що в них таких книжок нема і не булоНічого, рук не опускаємо, сідаю на щось перше-ліпше і їду в мед. Там мене чакає ще півгодини біганини по тереторії, і виявляється, що медичні книжки продають в клубі я навіть подумати не могла, що в медінституті є клуб, а він там дійсно є. Купила собі аж дві і поїхала довольна як слон робити флюрку.
Вже боюся продовження тижня, якщо понеділок був таким шаленим.
Врочистість те, що чоловік сьогодні отримав зарплату і зробив нам з доціком сюрприз, накупив смаколиків. Тож будемо хрумкати і дивитись наш серіал.
Всім гарного тижня і щоб швидше вихідні!

 

Сьогодні мала просто гіпер-насичений день, окрім роботи ще й намагалась закупитись чим можливо, бо ті ціни то просто капець Не люблю розкисати, але мене вже криє від тих цінТаке враження, що ми десь в іншу реальність потрапили...Відчуваю себе якимось новоспеченим економістом, все треба наперід прораховувати, вже цілі списки складаю, що треба обов'язково, а без чого можна обійтись наразі...Щось я вже змучилась від того всього...Мої жартують, що в нас вже міні магазин продуктів - олії, гречки, цукру, макарон, борошна. Ото весело...З голоду не помрем

Шляк би трафив тих москалів

 

Вчора вирішила день просачкувати. Ну кухня не враховується. Але вийшло в результаті зробити аж 2 добрих діла! І так мені радісно з цього приводу
Думаю, сьогодні вже піду розімну свою д....у на танцях, бо вже треба. Я якась стала від них залежна. Ту нещасну годину трушу задом - і заряд позитиву маю на тиждень!
Із прози - ще не заплатила за комунальні послуги... Зате вчора все порахувала, зітхнула і відклала чергового Сковороду (і то, частину по приват24 плачу, тому Сковорода - то, на жаль, не весь бюджет)
Усім доброго ранку, вдалого дня, миру і нормальних цін!

 

Якось звикла за своє довге життя робити стратегічні запаси.Не раз вони мене виручали.Головне розраховувати так ,щоб їх використати ,а не перевести в стадію "ні собі ,ні людям".

 

Кава. Кава. Кава
Проза - це робота, і стан здоров"я
Врочистість - знову ж стан здоров"я і просто наближення весни, я її на рівні клітин відчуваю)
Переживаю щоб молодший не захворів, хочу купити мешти на весну) запхати рейтузи в далеку шафу і вдіти капрони)
Всім гарних новин

 

Ранкова кава, я ще в ліжку, з телефоном і кавою.
2 дні сачкую без роботи бо нема доставки.Сьогодні чоловік можливо забере машину, так боюся то газу.....але як каже моя добра знайома як маєш вперти сьогодні то і газ тут ні до чого.
Врочистість це напевне те що будемо їхдити куди хочеться, як уявила що ні в Карпати ні на озеро ні на села аж страшно стало. І впевнена що це ще не межа, долар буде по 40, а бензин по 30 грн за л....тепер головне щоб газ не догнав ціну бензину.
Проза, вчора розміняла свою щасливу пятсотку, шкода, але оті непланові витрати завжди вибивають з колії. В мене інколи таке відчуття що в мене та купка якась не щаслива...ще не встигла положити вже забрала, та ще й набагато більше.
Тепер ще треба в мрев зїздити, а власник машини то я і відповідно їхати теж треба мені, ну і на рівному місці заміна тех паспорта теж потягне.....
А з іншої сторони розумію що гроші то така фігня, головне щоб війна закінчилась. А далі ми вже собі всі дадому раду, правда

 

Врочистість - я з великого переляку цього місяця так наекономила, що можна спокійно вдягати малого принаймні в конче необхідне весняне, бо вже в старому - Гек Фінн якийсь )). Але друга дурь мені зайшла - набрала навіть таких круп, з яких ніколи нічого не готувала, і не знаю, чи моїм засмакує, ну але.. хай будуть. Маленька халепка сьогодні вийшла з шампунем - радісно забрала останній з "магазинчику-тіпа-гуртовні-з низькими цінами", а на Сихові побачила такий же на 5 грн. дешевше. Висновки зробила. Головне, що ми здорові, бо в хаті 3 пакети фармацитрону і перекис водню - от ліками запасатися якось морально не хочеться..
Маю одну велику мрію-надію і, традиційно, добре передчуття на найближчий час, тому тримаюся на хвилі позитиву. Ага, в мене хвилі позитиву циклічно йдуть ))
Проза.. чи то жилетка навіть. В моїх батьків вийшов такий попандос з грошима, що хоч плач. Довго розказувати, але в результаті вони втратили половину своїх невеликих заощаджень, бо їх при виплаті було переведено в гривні по давно забутому курсу.. хоч - затоварюйся за космічними цінами, хоч - чекай, поки з них буде цілий пшик.

 

Мій дітлашок товчеться на ігровому майданчику , я п'ю каву і пильную . В часі посту поставила собі цілі які хочеться досягти . Вишивання моє йде малими кроками . Маю потіху в тому що всі моі похресники люблять мене, а я іх , маю з ними гарні відносини , такі вони смішні , розказують свої думки )

Всім гарного дня, здоров'я і перемоги .

 

Ранкова кава випита.
Врочистістю є те, що мої дітки кохані виздоровлюють. Завтра в планах піти до лікаря на огляд. Надіюсь вона нас порадує...

Поки мої хлопці сплять, я вирішила довести себе до повного стресу. Малюю таблицю з витратами і доходами... Сказати, що в мене шок, то нічого не сказати....це повний п...ц. Дівчата, скажіть будь-ласка, що все буде добре, і ми витримаємо, виживемо. Ну будь-ласочка.
Чоловік після вчорашнього походу в магазин, де один банан заважив на 10 грн., сказав, що я тепер сама буду ходити по магазинах.

 

Ранкова кава в мене була сьогодні на ходу, пила її вже в метро, далі вистояла майже годину в черзі по одному адмін. питанні,

перших хвилин 30 під дощем...

А далі, а далі як завжди ніхто нічого не знає і толком відповісти на мої питання не може. Марно витрачений час, ну і так як зараз шкільні канікули, після 10 години фактично нема автобусів, тому, прийшлося йти пішки на роботу, під дощем.

Будем бачити як пройде цей день, зважаючи на проведений ранок, щось я боюсь.

А врочистість? Нема її, мабуть теж на канікулах.

 

Настрій "торба" Хочеться вити, ревіти, потім напитися і знову ревіти. Все летить в прірву зі швидкістю світла і звуку разом взятих. Робота пропала, грошей винні мені повно, але платити не збираються найближчим часом. Та й з кожним днем, ті борги втрачають свою цінність. Я третій раз з тої ями точно не вилізу. Просто не маю сил. То вже навіть не проза, то не знаю, як назвати. Врочистості не спостерігається.
Ще має в нас сьогодні ночувати чоловіка однокласник, треба йти готувати їсти, а мені не хочеться. Нема настрою ні до чого. Як казала Жанна

бо, щось моя буйна фантазія малює мені страшні перспективи.

 

Дитина моя хвора. То так зле, краще б я відхворіла 10 раз з температурою 39. Так мені важко зараз морально. В чоловіка знову проблеми з роботою. Знайомі котрі працюють в банках "тішать" , що дефолт не за горами. А що робити з заощадженнями? Може то купити круп, муки, цукру, ліків?... щоб потім не "стати ведмедем"(читати, як смоктати лапу)? Пішла вчора хотіла поміняти валюту, і мене вибило те що мені її можуть поміняти в гривні по курсу 15,07 грн.

 

??? єто как? обмінник приймає бакс по по 27 з копійками. Принаймні в Винниках.

 

А от так, а на Сихові мені сказали тіко по 15,07 грн.
А не подобається, йдіть шукайте далі, що я і зробила.

 

не веселий день, якось. вранці була в школі, допомагала провести день пам'яті Героїв Небесної сотні, проревіла майже всі дитячі виступи, приїхала на роботу без настрою зовсім, а тут ще лікарка втішила красивим діагнозом. і працювати щось ніяк не хочеться, і сидіти тупо на роботі теж не альо. намагаюсь зібрати голосу до купи і змусити себе щось робити корисне.
ну, принаймні погода гарна, я як йшла сюди - так сонечко світило, тепленько так було вже, ну зовсім як весна.
от думаю, чи маю я настій йти на тренування нині

 

А в нас не хата, а лазарет. Нинішня новина: у чоловіка зранку температура піднялась до 39- і вуаля, діагноз- двостороннє запалення. Зі всіма витікаючими наслідками. Мій оптимізм вже ледь дише, де той хом*як? Ну, де? Ще вчора йому було просто трохи зле. Ай, то якийсь такий рік(хтось писав), що ще не почався, а нех би йшов вже собі подалі. Не мрію вже ніобчім, хочу миру і стабільності. Свекрусі подзвонила, ну бо реально з малим і хворим чоловіком, трохи мені затяжко: ті лікарні, маршрутки....Мушу малого тягати з собою. Знаєте, що вона мені повіла? "Ну що ж ти його,чоловіка, недопильнувала". Де той хом*як? Я майже розревілась. Я помочі хотіла, а не нравоучєній. Ні, я розумію, що він її син, ну але раз за 5,5 місяців можна приїхати за 60(аж) км. До внука, до слабого сина... Ай, все перестаю нити, бо то дєло безперспективне. Врочистість - у малого тепер нижня губка така ботексова зробилася, що знайома, побачивши, запитала:" може його в рекламі дит. товарів знімати?" Як побачите мого сімпапулю на рекламних товарах, то значить гроші в нас скінчилися остаточно. Ну чим не позитив? Всі мафіозі заробляють на дитячій праціі я туди ж. Дон Корлєоне месного маштабу.

 

Найдужче з усіх тем на ДП люблю цю тему. Але, на жаль, тепер вона мало чим відрізняється від жилетковоі, я навіть інколи поглядаю де я. Я все розумію, доводять людей до зубожіння і то дуже швидкими темпами. Але знаєте, це не вперше. З украінців часто ''знущалися'', підвищували ціни, не змінювали розмір ЗП, а ми все одно якось виживали-такий ми народ. Щось придумаємо, просто настільки все швидко, що люди, ще не оговталися, не пристосувалися. З прози-болить нирка. А з врочистості -стусанці мацьопи, такі вже впевнені, і син почав приносити хороші оцінки зі школи, бачу як швидко робить задачі і головне правильно, без помилок-не пройшло даремно наші постійні уроки додаткового посиленого. А ще декрет не за горами - теж тішуся, бо по стану здоров'я вже хочеться відпочити, призупинитися. Хочеться вас якось підбадьорити, але розумію, що потрібен усім тільки мир. Нам не можна впадати у відчай, ставати депресивними - Пу.. тільки цього й треба- дестабілізувати нас. Треба допомагати волонтерам- хто ще може грошима, а хто збором речей, репостом інформацією, плетінням сіток. Гуртуйтеся з рідними, даруйте один одному посмішки, підбадьорюйте, моліться -- тільки не опускайте рук, не дайте себе зламати. Як вистоім, то переможемо.

 

Аналогічно. Читаю постійно, але ніколи не дописувала сюди.
Проза то ціна на продукти (щойно з закупів повернулася), ангіна у чоловіка.
Ну а врочистість - так як у @Kazkivnycja - копнячки малючка. Тішуся безмежно, що чую його.

Лише маю страх за майбутнє.

Ну і старший малюк - такий дорослий став останнім часом, все допомагає мені.

 

так, не вперше, але вперше така мегапрірва між простими роботягами з їх тепер вже копійчаними гривневими зарплатами та олігархами, політиками і імже з доляровими прибутками-заощадженнями(((
це ми зараз ( і це лише початок!!) в роздумі де дешевше купити продукти харчування, хімію і т.д, а вони як їздили по всьому світі і жили на широку ногу, так і робитимуть далі, бо поки ситий зголодніє, то голодний вмре(с)

але ж так вже набридло оте виживання - хочеться стабільності, миру та добробуту...
І щоб не офтопити:
Незважаючи на відсутність житла, мізерну гривневу зарплату, кредит, відсутність "підстраховки" у вигляді баби-діда для дитини, щоб можна було піти на якусь додаткову роботу мені - сьогодні в нас врочистість - просто гарний день....