Школа: влаштування і наука (2)

№3 нормальна початкова, як потім не знаю. Дехто каже що слабенька. Але після 4 класу завжди можна перевести в гімназію якщо буде потреба в сильнішому навантаженні) №9 теж нормальна, але вам напевно задалеко. №34 мені не сподобалася, про №33 і 44 відгуки від моїх знайомих теж не дуже.

 

Доброго дня! Я зараз також у пошуку школи для своєї дитини. Ми ідемо в школу у 2019 році. Я схиляюся до варіанту 7-ї школи (не належимо територіально), і прочитала у Вас про цей інклюзивний клас. Чи можна дізнатись яка кількість особливих дітей в ньому навчаються? Чи Ви задоволені навчанням в цій школі в цілому?

 

один хлопчик з інвалідністю (не поведінкового характеру)

ми щойно один місяць там провчились. Є питання до викладання англійської - я вище писала. А так все нормально.

ви не мусите йти в інклюзивний, якщо не хочете. Туди ледь не черга була, бо найменша кількість дітей у класі. Ми туди хотіли, але пасивно, ніде не вказували це. Просто дитину туди зарахували.
Там є свої резони розподілу по класах. Було мало дівчаток, тому дівчаткам легше перебирати і мало дітей які мають загальний допуск по фізкультурі, думаю, що намагались розподілити рівномірно по класах дітей.
В мене якраз дівчина із загальним допуском.

Про інклюзивний клас мова більше йшла в тому ключі, що якщо нема туди бажаючих йти то легше потрапити не за пропискою (повторюся - в цій школі бажаючі були). Ну і може не бути наступного року інклюзивного класу, бо не буде заяв від дітей з інвалідністю.

В нас був запасний план. Шкода, що це все вирішується в травні-червні, коли важко починати щось шукати.

 

Зрозуміло, дякую за відповідь. Я, власне, також подумала, що менша кількість дітей може бути скорше перевагою.
А з приводу англійської (ніби я Ваші пости всі читала за останній період, принаймні в цій темі), Ви писали що в цілому Вас влаштовує що англійська 2 рази на тиждень, і що кращий вчитель в цьому віці свинка Пеппа (під цим звісно розуміємо алегоричний вислів)

 

так 2 рази на тиждень, але більше би мене влаштувала відсутність вивчення іноземної мови в молодшій школі. І мене не влаштовує українська транскрипція при вивченні іноземної мови.

ні це буквально. У мультику говорять повільно, на дитячі теми і ідеальною британською вимовою. Діти мої так шпрехають до ладу, що я кожного разу дивуюсь. А мене важко здивувати правильною англійською.

 

Я розумію. Я маю на увазі, що це може бути не тільки свинка пеппа, але будь які мультики, дитячі фільми або пісні англійською мовою. Адже я так само свого часу вчила англійську мову за допомогою мультиків на англійській.

 

Я живу у тому районі, на вибір школи теж пішло багато часу. За пропискою належимо до "Арніки", нас туди не взяли через великий набір минулого року (там багато дітей із садочку переходило у перший клас) та досить неоднозначну поведінку адміністрації. Були також і в 34-й школі, однак туди не встигли (приходила у грудні, а попередні списки першокласників формувались ще у жовтні), крім того, там невелика школа, а дітей доволі багато, ще мені не дуже сподобалось, що батьки фактично не мають права заходити до школи (охоронець на вході нікого не впускав). Там, на відміну від "Арніки", адміністрація була більш люб"язна і обіцяла щось вирішити. Мені теж там не дуже сподобалось, також низькі рейтинги по ЗНО та відгуки сусідів теж не дуже надихнули. 33-тю в принципі не розглядали, так як ця школа була дуже слабенька ще за часів мого дитинства і зараз ситуація теж не краща. Коли в 44-тій школі обвалилась балка, то частина молодшої школи вчились у приміщенні 33-тьої: мої колишні сусідки, діти яких були змушені вчитись в 33-й, були тоді дуже незадоволені ні умовами навчання, ні харчуванням.

У нашому районі сім"ї водять дітей у різні школи - хто в "Арніку", хто в 34-ту, 44-ту, хто в 33-тю, гімназію Степанівни, правничу гімназію (з 5-го класу), "Престиж", є і такі родини, які возять через півміста. Знайомі із Бортнянського возять у 3-тю школу та у гімназію Стуса; основна причина - батьки працюють в тому районі, Бандери-Антоновича. Про 3-тю непогані відгуки, Стуса теж. Комусь такий варіант підходить - возити дитину щодня до школи і забирати, ми одразу вирішили, що цей не для нас (бути постійно прив"язаним до машини і пересуватись центральною частиною міста по 2 рази на день) і тому обирали школу за близькістю від дому.

У кожній школі прийом заяв відбувається індивідуально - раджу починати взнавати ще з осені, так як у деяких школах попередні набори складаються чи не за рік наперед. У більшості шкіл заяви подають вже в січні, а на лютий-березень планують адаптаційні заняття.

Щодо мого досвіду, то ми вчимось в 44-й. Звичайна школа, нічого особливого, йшли туди через клас "Інтелект України", я вчилась у тій школі (однак це не дуже вплинуло на остаточний вибір, таки локація, близькість до дому, до бабусь дідусів та піша доступність були першочерговим). З плюсів велике приміщення, є гуртки, на які ми ходимо, немає поборів, адекватні вчителі, є групи продовженого дня, яка цьогоріч працює до 17:45. Нам у цій школі зараз зручно, у нашому класі зібрався нормальний адекватний батьківський колектив і хороші діти. Для нас більш важлива атмосфера у школі, між дітьми, щоб однокласники жили недалеко, щоб у дитини було спілкування та можливість бачитися у районі. Ми й так усі живемо у ритмі "язик на бороду і вперед, на роботу/з роботи/в школу/зі школи". Поки що ми 2-й клас, переходити на старшу школу кудись-інде наразі не плануємо, хіба відбудуться якісь кардинальні зміни що у школі, що у програмі "ІУ".

На істину не претендую, просто думки.

 

Я в розпачі.Немаю ніякого пояснення в чому причина.Син вдома рахує,множить,ділить добре.Розуміє.Контрольна з математики,складні завдання розвязав,а прості приклади-неправильно.І пояснити чому так,а не інакше не може.Вже другий раз таке.Таке враження,що дитина під гіпнозом.

 

пресинг часом і оцінкою. це вирішити може вчитель, як найімовірніша особа, що створила таку ситуацію.
ну і вам плакати за оцінки геть теж не варто - якщо він може розвязати, значить все ок, а то, що не виходить за секундоміром - не біда.

 

А що робити з "и" , яке вставляється всююди, де треба й не треба??((
Малий в третьому класі, диктанти - дуже важко, багато помилок, не "чує" всіх букв в словах, відповідно і не пише їх.
Низька оцінка його ще більше демотивує((. Пробую вдома писати з ним диктанти, але з того користі мало, бо вчитель диктує швидше і по іншому, це з його слів..
Яким чином тут можна допомогти дитині?

 

підійти до логопеда. там є вправи на тренування фонематичного слуху. всякі-різні, зазвичай всього не треба, тільки певний тип, то вже спеціаліст підкаже. цілком займатися можна вдома, хіба б якась проблема була, то контроль потрібен
я займаюся вдома з малим всім по трохи, то не страшно і не важко, в нас наприклад читати перед сном історії, віршики і ловити букви чи правильно переставляти склади і тд і тп. регочуться з чоловіком страшне, а результат видно.

 

Тому що дома- то є дома.
Мій третьокласник у школі диктант написав на "шість"і то бачу що натягнули.
Дома, без жодної моєї підказки і підглядувалки)), я диктувала з іншого кінця кімнати, він за столом писав і оцінка за домашнє "11".
З математикою те саме.

Я взагалі його по оцінюванню не чіпаю і не потураю.

І то нічо що в мене в дитинстві дупа синя була.

Можемо просто спокійно переглянути і разом попрацювати над помилками. Але я в той момент не те що не підвищую голос, я вимикаю всі емоції, бо як тільки він побачить мою злість чи мій подив, то можна вважати що на тому місці ми вже нааналізувалися.

Вчора кажу потрібно чиати. ой, багато ой як багато, ходить псіхує, нервується, жбурляє капцем, все надоїло, школа, уроки --- все. Я мовчу. Тільки коли він викричиться, тоді збирається силами, бере ту книжку і так гарно все прочитав, а ще під мої похвали то взагалі.
Якби я його в той момент почала чіпати і лізти до нього з тим чИтанням--- ми б просто перегризлися, читання крізь сльози, а в результаті нічого би так і не було зроблено як слід

пс: і хто то в школі би так з ним патичкувався і мотивував.. Тому в школі такі діти завше будуть мати гірші оцінки.

 

більше читати (для себе, позакласне). Виробляється "відчуття мови".

--- дописи об"єднано, 3 Жовтень 2018 ---

мені виглядає на неуважність.
В мене Дмитро (5 клас) вже має і 11ки і двійки. Бо успіх у нього - справа випадку, він не страхується чернетками, і дуже часто "забиває" на простіші завдання. Весь в мамку
Вчу його перевіряти, по максимуму використовувати час на контрольній. Користуватись чернеткою - цього також потрібно навчити, воно "саме" не приходить.

 

форумчанка писала ще про диктанти і пропуски букв.
правдиву дислексію/дисграфію може побачити лише логопед. а фонематичний слух там і відчуття мови - то вишенька на тортику.
то так, після діагнозу малому, 3 логопеди підтвердили(((

@Sofijusia а чи ходив ваш малий на підготовку (як "горішок) чи розвиваючі заняття?

 

Я не заперечую твого досвіду, але мені звернулась увага на ліплення де треба і не треба "и". За часів репетиторства я часто з таким стикалась в учнів 2-3 класів.
Не знаю про діагнози, але всіх їх об'єднувало малочитання.
Почали читати більше - і "переросли".
Ще декому дорослі казали про букви "ки" "ми" і т.д. Доводилося перевчати.

 

дорослі? я малого виправляю щоразу, а не пускає.

малорозказування казок наніч теж туди. і взагалі просторі розмови з дітьми, бо мінімалістично побутово-необхідні не рахуються.
чому логопеда - то власне вони бачать - де просто дитині самій читати, де у вправи бавитися, а де займатися прицільно. різниця є. бо може накладатися навчання-навантаження зі школи, і мозок банально втомлюється, але все ок.
ну і відсутність ігор нашого дитинства - назви слова на ""..і інші поламані телефони і тд - це проблема. виявляється. це не "баловство"

 

я мала на увазі сприйняття слів на вигляд.
Коли дитина вчиться різних аспектів грамотності з досвіду читання ("я не знаю, чому так, але я так читав")

 

А скільки років Вашому сину? В скільки поставили діагноз?

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

в нас суміжний діагноз, диференційований від дислалії. малому 5,6.
дисграфію, дислексію, на скільки розумію, можна побачити до моменту читання і писання дитиною - але не у всіх випадках, і дисграфію близько 8 років можна назвати вже точно. контрольний огляд логопеда в 5 років - якраз тоді в них закріплюється звуковимова, устаканюється ліво-праворукість, концентрація уваги достатня для тестування.