Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Ні-ні, я не те мала на увазі. За ручку - то ще більше будуть тюкати хлопці в класі, бо все-одно колись зловлять без мами. Мала на увазі - що мама не може дати собі ради між своїми батьками і вчителькою, десь ще відчуває вищість батьків над собою, признає їх право "виховувати" себе як дитину. Але мабуть має бути насамперед відчуття що "я вже доросла, реалізована жінка і моя дитина - буде захищена і задоволена". Не дідо-баба мають керувати життям внука, а мама. Ну, в мене дітей наразі нема, я розумію що трохи мабуть не маю морального права "вчити" мамів, але хотіла звернути увагу що може проблема десь у мами в голові і у сприйнятті ситуації. Не хотіла нікого образити
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Iriska,як Ви МАМА можете від МАМИ своєї терпіти!!!! вибачьте,але як би моя мама таке сказала,я б зібралась й пішла на всі 4 сторони разом з дитиною,при чому куди завгодно. І хай судится скільки забажає,хоть ,вибачьте,обкакається там- тільки Ви маєте приймати рішення за Вашу дитину! мене взагалі Ваша мама не тошо трохи дивує,а приводить у шок! замість того,щоб підтримувати власну дитину з рідним онукам у непростій ситуації ще й спеціально провокує у родині скандали! і це не вчитель винен,що у Вас неприємності у сім*ї,а власне Ваші батьки!!! Ви же ніби писали,що у Вас є хлопець? а він ,як дивиться на все це? Ви напевно по житті дуже спокійна й врівноважена людина,але я би так не змогла. По-перше,якби дізналась,що мою дитину принижують спочатку поговорила би з самою дитиною,вияснила причину та навчила як треба відповідати. По-друге,якби не допомогло,провела виховні роботи з вчителькою,дітьми та їх батьками,при чому би зібрала їх всіх разом,щоб всі почули. Ой,я би їм влаштували розгон польтів да так,щоб на все життя запам*ятали.По-третє,є дирекція й районно!!! не вірю,що Ваша мама займала у районно останню інстанцію, я би писала всі можливі заяви та зверненняЮда так,щоб та вчителька була бідна від чисельних перевірок, й сама пішла на пенсію спочивати!!! але я б дитину ні в якому випадку не переводила в іншу школу,це великий стрес,навіть,якщо вона цього хоче,й,якщо вона не вміє за себе постояти-ситуація повториться,бо знайдуться такі самі діти,які будуть даставати тіхононь. Якщо самі не справляєтесь,щоб навчити свою дитину відповідати й давати сдачу,є певні гуртки ,психологи,врешті-решт...ЗАХИЩАЙТЕ СВОЮ ДИТИНУ!!!!
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? знаєте, Іріска, я так само думаю, що проблема набагато глибша. якщо ваші батьки вважають за потрібне, при тому, що у вас самої син-третьокласник, вибачатися перед вчителькою за ваші слова, якщо ваша же ж мама готова навіть кардинальними методами на вас діяти при вашій спробі приймати хоч якісь самостійні рішення - то мабуть неспроста. очевидно, ваші батьки не вважають вас достатньо дорослою і самостійною, тому і переконані, що і за вашого сина повинні все вирішувати. мабуть вони мають на це підстави. а вчителька не сліпа - тому поваги до вас і не має і слухати зовсім не хоче. а якщо у вашому розумінні. як ви писали. ви досить ввічливо говорили з вчителькою, а в розумінні вашого батька - ні. хоч він і не чув. то напевно ви просто схильні не котролювати себе. ви повинні вирішити самі для себе, коли саме для вас настане час прийняти самостійне рішення - в т.ч. і за вашого сина, і я думаю, навіть не потрібно чоловічої допомоги, в формі чи без форми. залякуваннями справи все одно до кінця не вирішуються, тільки на деякий час вгамовуються. міняйте школу - не втратьте авторитету перед своїм сином, і перед наступними вчителями, яких ще буде ого-го, і всі різні, а жити далі треба. моя дитина вдввічі молодша. і в нас аж таких проблем ще не було. але я не хотіла би, щоб чужа людина (інша мама чи тато, чи дідусь, чи дядя в формі) з моєю дитиною проводила якісь там розборки без мого відома. я впевнена, що треба говорити з батьками, з вчителями, але не залишати все так, як є. дитина прийшла додому в синяках - це не жарти. в мене одного разу щось схоже було - ми займаємося в групі, дітки там трошки старші за мою, хлопці 6 років (моїй 4,5) - постійно задираються, б"ються. вчителька молода. ради зними дати не дуже виходить. бідні мами так само не можуть. це дуже дратувало, але просто НЕ МАЮ ПРАВА робити. що мені хочеться. спочатку я запитала дозволу в батьків тих дітей. чи можу я робити їх дітям зауваження. і тільки тоді - "потрусила" тих хлопців, говорила з ними досить різко, бо по-іншому вже там не можна було. але батьки їх були в курсі і навіть подякували. бо ж дитина від чужого сприймає зауваження набагато гостріше і болісніше. щодо своєї дитини - я припускаю, що ще буду просити інших батьків і вчителів бути з нею строгішими, бо характер в неї дуже буйний активний але без мого відома - НІ-НІ
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Не тільки мене, але і мою 40-ка річну сестру і 35-ти річного брата... І вирішувати вони привикли все і за всіх. Як результат, я і сестра, по її словам мафія... бо ми зблизились і підтримуємо одне одного. Брат - любимий і єдиний син, з ним ми (я і сестра) в не ахті відносинах... В певній мірі і тому, що його постійно возвеличують у всіх ситуаціях, і найбільше я сміялась коли появилась реклама ЮВТ "Вона працює", бо "Він працює", то стандартна відмазка моєми мами для мого брата у всіх ситуаціях... Щодо рішень... ніякого впливумої батьки на них не мають, є тільки питання школи, бо там всі її знайомі і "дитина під наглядом"... догледілись блін... Задам зустрічне питання... Як дитина буде впевненою в собі і самостійною (навіть діти можуть приймати власні рішення), якщо МАМА буде його оберігати від усього і захищати? Більше того, є ще й таке, що мені не прийнятно, а для нього це нормально. А також, якщо захищати від усього, то дитина навіть не навчиться відрізняти що зле, а що добре, знову ж таки у власному сприйнятті... Навіть маленький приклад: я зачитувалась казками, оповіданнми і т.д., йому ж це не подобається. Мені це видається неприйнятним, як це так дитина не читає... як це може йому не подобатись?! А він не вважає це таким... відчитав те що задали і все, крапка. Мама є мама, чи реалізувалась я, чи ні. "Виховувати" то голосно сказано... вона ніколи не мала відношення до мого виховання..., вона працювала. Мною займалась сестра, а тепер виховувати мене пізно і навряд це комусь взагалі вдасться. Не розумію словосполучення "керувати життям"...?! У мене є визначені погляди на майбутнє малого, але вони звісно будуть коригуватись і відносно його власного бачення. Бо якщо тупо нав*язати буде гірше. Я сама була за те щоб саме в цю школу давати малого, хоч вона і далеко від дому. Я сама вибрала клас в який він піде, тобто класну керівничку. І тепер маю... Окей... Як хамство розцінилась фраза: "Я Вас дуже попрошу допомогти вирішити дану проблему, оскільки повторення минулорічних подій я не хочу" у відповідь отримала: "Ось... є нормальні діти (показала на трьох), вони мовчать! А ці ненормальні (всі решта і мій)", відповідь: "Те що діти не мовчать, не означає, що інші ненормальні, тільки тому, що їм не подобається коли їх ображають і говорять про це. І мовчання інших не говорить про те, що їх все влаштовує, вони просто можуть боятись сказати". Можливо хтось побачить тут хамство, я ж бачу правду, яку я посміла сказати в очі, а не лизати дупцю вчительки і питати що мені зробити, щоб моя дитина належала до нормальних... Мама того хлопчика про все знала, я говорила з нею за пів години до того, як спілкувалась з ним, більше того, вона могла б і в школу заявитись, якби вважала, що я не права чи просто поговорити зі мною... Але її відсутність тоді, а також вчора на батьківських зборах говорить про те, що вона мені сказала 1-го вересня... "Я на такі дрібниці навіть уваги не звертаю, з ним навть батько не може справитись, тільки не розумію навіщо йому взагалі це". Це не залякування. Якщо не дай Боже, малий ще раз прийде весь побитий, я просто йду знімати побої. І нести відповідальність будуть батьки учасників і вчителька. Це більше попередження для них, щоб звернули увагу на те, що є на що звертати увагу, а не пускати дитину по течії...
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? а керує життям третьокласника таки мама - в яку школу ходити, як проводити час після уроків, як дозволити бабі з дідом поводитись з власною дитиною і з самою собою. А про реалізацію - не мусить бути посада міністра. Просто доросла жінка - це вже реалізована особа, наскільки зуміла, настільки реалізувалась. Ніякого тонкого натяку чи прихованого змісту тут не було. Просто "дєвочка сазрєла", тобто виросла. Я думаю, поки баба керуватиме мамою, ваша дитина не віритиме, що може щось САМА змінити в житті - тобто не дозволити комусь себе кривдити. І ще раз наголошую - я не за те, щоб тримати дитину за руку, я за те, щоб дати їй віру, що вона і сама може себе захистити. Чи в цій школі, чи в іншій.
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? бути самостійною і впевненою дитиною, це одне, а перекладати на дитину проблему, з якою не може справитись навіть доросла людина, це інше. Я своїм дітям дуже часто повторюю, що вони завжди мають старатися вирішити свої проблеми, але знайти, ви завжди можете прийти до мене і порадитись, а якщо не зможете справитись, я допоможу. Також були проблеми у школі, хоча це так, дрібниці, один хлопчик постійно наливав в обід мила рідкого. І моя дитина знала, що я буду його захищати. Iriska, встаньте на місце свого сина, його побили, ображають, обзивають, а людина, яка є найближчою, тобто мама, не може нічого зробити, ви хоч уявляєте, що ваша дитина зараз відчуває. Я б уже давно за свою дитину порвала цілий світ, але цю проблему вирішила.
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Такс... стоп... не перекручуйте будь-ласка. Проблема з побиттям і обзиванням вирішена на даному етапі. Від повторів ніхто не застрахований і так само від інших ситуацій. Хоча страхівкою від таких ситуацій, принаймні на території школи має бути викладач, який несе відповідальність і за бешкетування дітей, і за решту подій. Оскільки наша вчителька такою страхівкою не є, більше того вона сама вчить дітей клеєти одне одному ярлики і обзиватись, а також принижувати одне одного, тому і постало в мене питання про доцільність навчання в цій школі.
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? золоті слова! ---------- Додано в 15:06 ---------- Попередній допис був написаний в 15:03 ---------- а Ви думаєте проблема тільки в вчитильки? безумовно,вона несе відповідальність,але якщо дитина не вміє за себе постояти Ви думаєте у новій школі це не повториться?
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Я не пригадую чи уточняла, а перечитати все нема зараз часу... Як накажете навчити себе захищати в ситуації коли тебе б*ють одночасно семеро? Взяти бейзбольну біту чи як? Я ж не кажу, що він одразу біжить до мене, щойно його обізвали чи ще щось, він дає здачу коли може, точно знаю, що не обзиває у відповідь, просто ігнорує. Доти поки йому дійсно не стає обідно, як то кажуть... поки не накопичеться. Він навіть не жалівся коли його побили, ми самі побачили синяки. Так що не треба казати що він не вміє за себе постояти. Повторюсь, мене зараз найбільше турбує до чого може довести манера спілкування і т.д. вчительки. Адже вона просто створює в дітей комплекси неповноцінності..., що мені підтвердили люди, які працюють в школі в старших класах.
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Зрозуміло. якщо можна прокоментуйте мій перший допис,бо Ви не відповіли на питання. Якщо не хочете,тоді не відповідайте.
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Почитала я про цю ситуацію і згадала свої шкільні роки. Всі діти(люди) різні. Хтось може постояти за себе а хтось ні. Причому те що дитина не може за себе постояти у школі ще не означає шо життя у нього не складеться. При наявності певних знань і вмінь і з дуже спокійною вдачею можна чудово жити. Головне щоб був мир і спокій у душі. Основну проблему для життя створить не спокійний і мирний характер, а психологічна травма "зацькованої дитини". Я не вважаю що дитина МУСИТЬ "вчитися життю" на такий спосіб. Бо ніц вона у такий ситуації не навчиться, ні життю, ні шкільній программі. Я тільки ще більше впевнилася що до школи краще не ходити взагалі. Але це мої думки і мій вибір
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Моя думка (чи порада): ви вчительку вже не зміните, турбуйтесь про те, що ви повинні зробити, щоб допомогти дитині і не покладайтесь на вчительку і на те, що вона повинна робити і не робить
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? я вас дуже добре розумію.будучи в своїй першій школі, мала постійно конфлікти з однією дівчиною. вона була більшою за мене по комплекції, словом акселерат. постійно провокувала мене, обзивала, от я завжди їй поступалась, мовчала у відповідь. в мене в класі була кличка-Крапочка(то мене вчителька з фіз-ри так назвала, через те, що я на її урочі в учнівській ширензі останньою стояла ,через ріст і дюймовочну комплекцію). одного разу я зірвалась на бійку з нею. ;(.а все через те, що вона викинула в туалетний смітник мій щойно подарований на Миколая комплект з малювання. я прийшла в клас в страшній ярості від образи і приниження і схопила її за волосся, короче бійка була ще того!!!! дістали навіть хлопці, що нас розбороняли. нас поволокли до керівнички... та викликала батьків. моя мама ввечері сказала , що не хоче йти, то мої проблеми і т.п. сказала що я достатньо доросла щоб сама у всьому розібратись. на другий день я боялась йти, і зі мною пішла моя бабця. а що було б якби не вона? мама тої однокласниці прийшла явно з наміром попустити мене ще більше, моя бабця вислухала всі аргументи, а потім відповіла, що якщо я ще раз на когось пожаліюсь на когось в класі, то їм буде не переливки, і їй всерівно хто буде зачинщиков, бо я її внучка. це дуже добре, що ви постояли за свого сина.він знає, що ви його підтримуєте і розумієте. Це є найголовніше!!! вчительку не переробиш, вона надто стара, по-перше, а по-друге у всіх вчителів є хвороба, вони вважають ,що завжди праві. знаю по-собі яко по вчителі заберіть малого...не псуйте ні йому нерви, ні собі. всі ми люди і всі помиляємось. а щодо матері своєї, її ви теж не зміните. просто заспокійтесь, у вас є сестра, вона ваша підтримка. зрозумійте, що комусь , щось доказувати, то надзвичайно невдячна справа.побережіть свою психіку для чогось кращого просто спокійно скажіть мамі- я чекаю від тебе підтримки, бо я тебе люблю, ти найрідніша мені людина.-спокійно, без доказувань і т.п.це важко, погоджуюсь, але це обеззброює, повірте!!! після того випадку з моєю школою, я колись запитала, маму чому вона не пішла тоді зі мною, а вона сказала, що не знала, що це настільки важливо для мене. так, вона добилась того, що я сама надзвичайно самостійна, сама поступила, сама вивчилась, сама знайшла роботу, але тепер вона, говорить, що її ображає, те, що я ніколи не прошу в неї ні, поради, ні підтримки, навіть грошей з другого курсу я в неї не брала. в нас тепер дуже хороші стосунки, але поки вона зрозуміла, що я вже не дитина, і пізно перевиховувати, пішло ой як багато нервів і вияснянь. пропоную гарну притчу: Однажды ученик спросил у своего учителя: - Учитель, окружающий мир несет человеку благо или несчастье? - Давай я лучше тебе расскажу историю, сказал тот. Давным давно жил шах, и решил он построить замок, полный чудес. И сделал он в этом замке зал, в котором все стены, пол и потолок были обклеяны зеркалами. А стены там были устроены таким образом, что если кто-то вслух скажет "кто тут?", то тут же услышит "кто тут?""кто тут?""кто тут?" Однажды в залу забежала собака и в изумлении застыла посередине — целая свора собак окружила её со всех сторон, сверху и снизу. Собака, на всякий случай, оскалила зубы; и все отражения ответили ей тем же самым. Перепугавшись не на шутку, собака отчаянно залаяла. Эхо повторило её лай. Собака лаяла всё громче. Эхо не отставало. Собака металась туда сюда, кусая воздух, её отражения тоже носились вокруг, щёлкая зубами. Наутро слуги нашли несчастную собаку бездыханной в окружении миллионов отражений издохших собак. В зале не было никого, кто бы мог причинить ей хоть какой-то вред. Собака погибла, сражаясь со своими собственными отражениями". - Теперь ты видишь, — закончил дервиш, — мир не приносит ни добра, ни зла сам по себе. Он безразличен к человеку. Всё происходящее вокруг нас есть всего лишь отражение наших собственных мыслей, чувств, желаний, поступков. Мир — это большое зеркало.
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? я коли читала цю історію,спочатку думала,що вона відбувалася у 76 школі ( ліцеї міжнародних відносин)- просто колись,одна знайома розповідала про дуже схожу ситуацію. Потім вони свою дитину перевели у 5 школу,яку всіляко розхвалювали.Але коли я дочитала цю ситуацію і побачила,що вона відбулася у ...5 школі.... Від таких ситуацій не застрахована жодна дитина у жодній школі?.. п.с. вчора мала один теж не зовсім приємний випадок зі своєю дитиною у приватній школі...
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Ні не в 76 і не в 5. В 5-ту я думаю переводити його... Тому й питаю відгуки... А 76... я сама там 3 роки провчилась і втікала далі ніж бачила... А мова про 55 школу...
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? ага. не вникла. До речі, про 5 школу є відгуки у темці "школа,влаштування,наука..."
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? я би все-таки міняла школу, вчительку не зміниш, але якось так не посередині, до кінця навчального року ще далеко - то може якраз з новоо семестру чи чверті нормально Iriska, з того, що ви написали - міняйте і школу, і місце проживання
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Дашулька... я вже писала, що мама є мама. І будь вона 1000 разів не права, це мама. Я ж прекрасно розумію, що погрози судом, це спроба таким чином втримати мене і малого (без якого вона просто не може, по своєму) коло себе. Вона боїться залишитись без нього... і мене часто тим аж до сказу доводила... Чим більше я намагалась відірватись від них, тим більше вони пробували мене до себе прив*язати. Я розумію її в якісь мірі. Щодо зібрати речі і на всі 4-ри сторони... ну це голосно сказано... 1. це можна зробити маючи власне окреме житло як мінімум. не на вулицю ж іти... 2. він любить бабцю і дідуся і звик до них, такий рух, принаймні різкий, також може його травмувати, адже для нього сім*я це я, бабця, дідусь і він. 3. травматично це буде і для моїх батьків. Які б не були батьки, це батьки і я не хочу їм робити боляче, навіть коли вони роблять мені.
Відповідь: Ситуація у школі, що робити? Ну,тоді я просто заздрю Вашему терпінню,я би так не змогла...
