Відповідь: Солодкі миті материнства Присипляємось. Я зла трохи, бо вже і спинку почухала, і голівоньку погладила, і "машинки точно всі пішли спатки", і подушку дала, яку хотів, і за руку тримаю, а то жабеня не засне ніяк. "Мама, співай "Місяць небі" Гррр... Співаю. Слова закінчились, продовжую "Ммммм" І тут: "Мама, ти так співаєш... як пташка правда, є такі пташки, що так співають?" Синуся-вреднуся мій солодкий Сподіваюся, він хоч не ворону мав на увазі
Відповідь: Солодкі миті материнства ой, як класно - про пташку! Люблю, к Серійчик застрибує на руки і чіпляється, як кліщик. Який же він легесенький, малюсінький і їжачий А ще люблю, коли Вірусик ходить коло мене, я кажу наче нічого не маю на увазі: "Зараз би спіймати якусь комашку, а краще - Мурашку. Полоскотати під пашку, помняцькати за ляжку " Вуцька ходить вже ближче, дихання затримає і чекає, поки я її спіймаю. І от, я доробляю (або кидаю на півдороги) все, що робила, і з (напевно дурнуватим) визком хапаю її. Вона теж пищить і лізе цілуватись так, що, здається, вся цілком би до рота залізла.
Відповідь: Солодкі миті материнства Віруся йде до мене, задерши кофтинку, - щоб я цьомала її в животик. Нямнямням, який то животик!
Наші найсолодші миті це зранку, коли доця прокидається між нами і ми з чоловіком по черзі говоримо "Анічка дай цьом", а вона вертиться у різні сторони роздаючи нам цьомки. А ще обожнюю, коли вона проситься на руки, я беру, а вона обіймає міцно-міцно, стільки сили вкладаючи в ті обійми...
А мені зараз дуже подобається коли мала підходить до мене, обіймає або бере якусь мою річ і каже "Який гарний запах мами..." або "смак мами.......)))))" Таке чудо мале...
Люблю: Ярчик засинає на руках кладу в ліжко, він привідкриє одне око, починає шукати цицю. маю дві секунди щоб дати. як не встигаю, то тяжкий подих, очі закриваються, ротик закривається і все, спимо. хто не встиг, той запізнився)))
Мій сина теж завжи каже, що любить як я пахну, каже що любить мене нюхати)))) А ще млію від його: "мамулічка, ходи на порцію обнімашок"
А я так люблю тепер коли читаю з малим книжки і кажу "оце ведмедик, а це його мама" він одразу тулиться до мене і так захоплено "Маамааа". І наступного разу уже зразу показує всіх мам на сторінці і біжить до мене лащитися. Або коли бачить що на малюнку хтось обіймається то теж біжить обійматися - мавпенятко мале
Снідаємо цицею. Чую: " Гарна циця... Ну, така гарна!" і при цьому погладить, притулиться, обійме, і : " Мама, я тебе любу!"
А в нас синочок теж коли прокидається між нами, а ми ще спимо, то по черзі цілує то маму, то тата. А ще любить цілувати мій живіт, примовляючи: "Братик!", а часом притуляється до живота і каже : "Мій-мій-мій".
Ото вже видає моє чадо. Стою я перед зеркалом, міряю плаття, а Ернест ходить кругами біля мене, тулиться і потім каже: " Ти моя королева, сама красива і сама любима." Я плакав.... Ну але буває що ніби з любові, але так нечайно може сказати: " Ти мій грубасик.":D То переважно коли до живота тулиться ))))
Роздивляюсь фото давнішні і показую малому, що це він такий був - регоче і засоромився))). Потім каже "А можна туди поїхати?"))) Якість фото ще та
Кожного разу як читаємо "Мед для мами" на уривку "... а ти знаєш, як сильно люблять маленькі зайчики своїх мам." Дми мовчки обіймає мене обома руками міцно-міцно і десь хвилину не відпускає. Ось воно, щастя!
В Ані стрибок у мовленні, з-поміж усього іншого навчилась говорити: "не паць" (не плач). Так гарно, підходить, гладить по голові і каже "мама, не паць!". Така вже моя-моя маленька дівчинка!
А в нас особлива ніжність проявляється в кінці розповіді про зайчика : "мама підхопила його на руки і міцно міцно обняла..." Аня тут же додає від себе :" І поцьомала!" і лізе цілуватися і обніматися Неповторні і магічні миті материнства!
А ми коли гамцяємо в гарному настрої, то закриваємо очка і легенько чеберяємо пальчиками на ногах- ступня так згинається безтурботливо, вверх, вниз, вверх, вниз....
А я так люблю дивитись,коли моя мацьопка спить. І дуже смішно по-доброму,як вона так губками рухає,ніби ше цицю цокає, а циці то вже нема в ротику. То такий беззахисний ангелочок виглядає. І щоразу дивуюсь,як вона так швиденько підростає. А ввечері,як лягаємо спатки,то часто беру її за мацюпусіньку ручку,коли вона вже засне,і теж так засинаю))) Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
Я часом кажу: "Хочу трошки Мурашки" - і Вірусик заплющує очка і закидає голову назад, ніби запрошує: "любіть мене". і я нюхаю шийку і нямнякаю щічку і роблю носикові піііік!
А тепер Анюсик топає по хаті, так трошки перекочуюючись з ножки на ножку як маленька качечка чи пінгвінчик. А ще так смішно всіх навколо годує ложкою, така щедра дитинка росте. Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
