Ой у Львові на базарі

Відкрита велика жилєтка (5)

Posted by levandivka on 25 Липень 2009 відповідей - 3.014
  1. levandivka

    levandivka З яйцями...

    Тема для плачу в жилетку, але...
    Лікарська жилетка-халат висить тут
    Педіатрична - у дитячому здоров'ї
    Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми.
    Там Вам витруть сльози:) А тут - допис.

    **********************
    ЗІ: попередня жилетка висить тут
     
    Останнє редагування модератором: 10 Квітень 2015
    • Не подобається x 4
    • мімімі x 3
    • Подобається x 2
    • Погоджуюся x 2
    • Не погоджуюся x 2
    • Зе бест! x 1
    • Інформативно x 1
    • Корисно x 1
    • Оптимістично x 1
    • Креативно x 1
    • Баян x 1
    • Безграмотно x 1
  2. Cybulynka

    Cybulynka Well-Known Member

    @Alstroemeria, не опускайте рук, будь ласка. Я маю ВІЛ-інфіковану подругу, яку заразили теж під час операції, бо вона так само не робила тату, не веде асоціального способу життя, не мала "лівих" статевих зв"язків. Розповідала, що коли виявили ВІЛ, теж не знала, як далі жити. Зараз вона приймає антиретровірусну терапію, регулярно обстежується і живе повноцінним життям. Чоловік, до речі, як не дивно, здоровий. Зараз вони зібралися за дитинкою, хоча їй 40, йому 43.
    Я дуже-дуже бажаю Вам, щоб спрацював закон збереження енергії і Ваше життя налагодилося. Обіймаю.
     
    • Подобається Подобається x 9
    • Оптимістично Оптимістично x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. loveterapy

    loveterapy Матуся-Анюсі

    Я ВАС розумію і підтримую і обіймаю. Але , будь ласка, не пишіть про себе в минулому часі....
    Що значить так і не встигла?
    НЕ ТАК І НЕ ВСТИГЛА,а поки що не встигла!
    Тепер і в 40-50 родять дітей спокійно, тому у вас ще все попереду. Просто почніть у це вірити!
    А по темі - хочете вірте, але хочете ні, але дуже багато хвороб і так далі є наслідком психологічних конфліктів усередині вас.
    Почитайте собі можливо про життєві сценарії та як їх змінити, може воно вам відгукнеться.
    Якщо коротко, то, щоб отримати те, чого ти раніше не мав, то потрібно почати робити те, чого ти раніше не робив!
    І тут мова не про матеріальне, а про будь що.
    І скажу вам те, над чим я недавно задумалась і мені стало сумно досить.
    Знаю двох нормальних хлопців-чоловіків , яким по 30-32 роки і вони самі. І вже їм це починає боліти і так далі по тексту.. Але вони кажуть і думають плюс-мінус одне і теж. Що вони вже старі, що вже нікому не потрібні, що то вже нічого не зміниш і решту в такому дусі...
    Так-от я собі задумалась, що таких самотніх нормальних хороших людей, як вони і ви, до прикладу, є багато. І так шкода, що багато з таких людей так і не перетинаються у житті, не знаходять свого щастя у тому житті. У силу різних обставин, звісно. Але як то кажуть - never give up - мало би бути девізом кожного.


    Надіюсь ви зрозуміли про що я, вибачте, якщо щось не те порадила.)


    Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається x 7
    • Погоджуюся x 6
    • Оптимістично x 2
    • Зе бест! x 1
    • мімімі x 1
  4. Alstroemeria

    Alstroemeria Well-Known Member

    Вже не зовсім жилетка, але продовжу тут. Як багато в близькому оточенні реакцій: від "то той гепатит, який не лікується?" до "не розповідай нікому". :girl_impossible::girl_cray: Ні, я не очікувала, що буде легко і кожному зустрічному розповідати не збиралася... Але оте "не розповідай нікому" і призводить до стереотипів типу "то той гепатит, який не лікується?"
     
    Останнє редагування: 11 Вересень 2019
    • Співчуваю Співчуваю x 9
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Смішно Смішно x 1
  5. Shapokliak

    Shapokliak Well-Known Member

    З гепатитом Ви поборетесь і переможете, я впевнена, а щодо реакції оточення... ще в нас є "темні" люди. Звісно, Ви зараз вразлива і чути таке мінімум неприємно. Дивно, що ще не спитали, чи це "той гепатит, що передається шляхом статевих контактів". Я би віднесла цей допис в "ЗАбилам би".
    В нас тут така "тусовка", на Посиденьках, стільки адекватних людей підтримують в складних ситуаціях, підтримаємо і Вас. Маєте що сказати, пожалітись, виписуйтесь тут, часто перекладене на папір (фігурально) допомагає впорядкувати думки і почуття, прояснити перспективу, заспокоїтись.
    :kisss:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 8
    • Подобається Подобається x 5
  6. Cybulynka

    Cybulynka Well-Known Member

    Ой, та темних людей багато, на жаль. Я коли працювала з гематологічними хворими, досить часто чула скарги на те, що бабусі не дозволяють обійняти-поцілувати онуків, бо бояться, що лейкемія заразна. Потім я вже напам'ять знала всі дурні стереотипи і одразу всім казала, що лейкемією не можна заразити і що статевим шляхом вона теж не передається. А хворі питалися, чи я думки не читаю, або зізнавалися, що просто чомусь боялись про це запитати.
    Приєднуюся до попереднього допису - нас тут багато, приходьте, ми підтримаємо. Не бійтеся і не соромтеся шукати і просити підтримки, не бійтеся набриднути чи показати свою слабкість (це я по собі суджу, якщо що).
     
    • Подобається Подобається x 5
    • мімімі мімімі x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  7. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    і я теж стараюся не писати про себе в минулому часі.
    Але почала розуміти стареньких людей. Які плачуть від спогадів
    Важко приходити в місця, де раніше ти була важлива чи просто щось могла. А таких місць щось все більше...
    @Alstroemeria дуже розумію. Стосовно сім'ї і дітей - це багатогранна річ. Часом важко переживати хворобу, особливо складновиліковну, коли є діти і відчуваєш перед ними відповідальність. Чи навіть коли є кохана людина і вона починає страждати через те, що співчуває.
    Щодо гепатиту С - довбограї зробили йому свого часу таку "рекламну кампанію", що тепер дурниць в людей у головах вистачає. Не буду казати "боріться" чи навіть "тримайтесь". Дайте собі час. І зрозумійте, що Ви маєте цінність. Вже і зараз. Що ви молодець навіть просто тому, що продовжуєте жити. А при думках про те, щоб не чекати вироку (якщо розумієте, про що я) дуже раджу звернутись до психіатра.
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  8. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    не беріть близько до серця. Думкою недалеких людей взагалі не варто перейматись. А розумні і адекватні все і так розуміють.
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  9. Alstroemeria

    Alstroemeria Well-Known Member

    Обіймаю. І вірю, що у Вас все буде добре. І Ви напишете ще багато-багато теплих дописів, розповідей, книг (люблю Вас читати).
    щаслива:girl_yes:
    100%. Колись, десь отак все відчувала. Насправді була тоді вдячна, що не маю дітей, чоловіка/коханого. Знаю, що найближчим часом знову можу так думати. Зараз, поки є тільки діагноз і стиль життя ще не змінився, то відчуваю інакше - страх, що так і не встигну/не встигла. Чудово розумію, що зосередитися потрібно на вирішенні іншої проблеми.
    Розумію:girl_yes: Наразі думки в іншому напрямку - пасивно чекати і не боротися. Сподіваюся це тимчасово.
    Дякую всім за підтримку тут і у відгуках:kisss:
     
    Останнє редагування: 12 Вересень 2019
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  10. Thebestnata

    Thebestnata Well-Known Member

    @Alstroemeria, співчуваю! Але триматися треба, і не звертати увагу на тих, хто зачіпає і хоче зробити ще більш боляче. Це звісно важко ( не звертати увагу), але треба якось абстрагуватися від них . І під поганих, негативних думок, що все втрачено, що нічого нема. Нам легко писати і шось радити, але спробуй таки оточити себе позитивом. Хвороба - це ще не вирок. Я не дуже в тому розбираюся, але думаю, що медицина не стоїть на місці. І навіть з хворобою можна жити, планувати майбутнє, зустріти коханого. Не здавайся! Не закривайся, від світу, не пиши про себе в минулому часі.
    Обіймаю, підтримую, посилаю промінчики позитиву і тепла.
    І трохи плачу, читаючи твій допис (
     
    • Подобається Подобається x 5
  11. Samhayne

    Samhayne Well-Known Member

    Не вішайте носа! Он в мене в ФБ дівчинка з гепатитом С родила дівчинку 3900, да кесарили, але ГВ дозволили. Була під наглядом, але все благополучно! Все буде добре!
     
    • Подобається Подобається x 8
  12. сніжна

    сніжна Кішка, яка "сама по собі"

    то той гепатит. з яким живуть. народжують дітей і живуть повноцінно. Ви можете бути вірусоносієм , ле все життя він у вас не проявлятиметься активно. діагноз поставлений лише по рівню антитіл чи ПЦР позитивне теж? З гепатитом С і вагітніють, і народжують. З тою лиш різницею, що пологи через КР. А якщо вірус неактивний ( а він таким може ути усе життя), нічого не загрожує ні дитині, ні чоловіку, ні вам
     
    • Подобається Подобається x 8
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • Оптимістично Оптимістично x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  13. Alstroemeria

    Alstroemeria Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 7
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  14. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    В гілці про пологи - розповіді інших жінок, я практично читаю і ридаю. Але там дуже гарні і позитивні історії. Я до такої степені боюся цього процесу - вагітності, що записалася до психолога. Вже 5 років у шлюбі, але наважитися дуууже важко. Психологічно важко, мені банально страшно - за весь цей процес, я не знаю чи зможу пережити це все...мені просто страшно. В душі - я не проти діток, дуже люблю і хотілося б вже мати ''готового'' :) малюка....знаю, що так не буває. В розпачі, бо чоловік просто дууже хочу, я його сильно люблю, але в мене страх, такий сильний, що коли робила тест на вагітність - боялася побачити 2 смужки....невже таке буває...дійсно боюся, зовсім не готова до цього вже...але вік каже що вже пора...боюся не встигнути, розчарувати чоловіка.

    Напевно, коли батьки понад усе на світі, особливо жінка хоче дитину - вона про таке не думає, про якийсь страх - може просто я не готова ще...але коли стану готова...і чи стану...ридаю в душі...(
     
    • Співчуваю Співчуваю x 7
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  15. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    я зла на наше суспільство, яке змушує жінок думати, що кожна з них "мусить" хотіти дитину. Вам же 24-25 років, вірно? Дуже сподіваюся, що з психологом зможете знайти головний страх і розібрати його, і зрозуміти, що просто ще не час. А головне - зрозуміти, що по-перше, Ви не зобов'язані обов'язково народжувати дітей. По-друге, Ви можете до 40-45 років ще захотіти. По-третє - якщо Ви справді хочете і маєте змогу виховувати дітей, але не хочете народжувати, - можливо, варто замислитись про прийняття в сім'ю дитини? Мені від "готового малюка" саме така думка одразу з'явилася.
    Я щиро бажаю, щоб Ви все налагодили з собою. Ви цінні незалежно від свого рішення.


    Написала купу всього, стерла. Сиджу, плачу. Виходити з дому скоро, а я як завжди запухша і без жодної думки в голові.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 13
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • мімімі мімімі x 1
  16. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    емоції ніколи не зайві. Просто треба знайти для них час і місце. Проживуться і минають
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  17. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    Так, все вірно. Дякую Вам за думки..у важких ситуаціях мене завжди мотивує коли я собі кажу: ''Ти сильна, будь мужнього, все вийде. В будь-якому разі - це досвід.''

    Мені чомусь простіше, коли я розписую, те , що болить..добре що є такі форуми. Мені здається буде не так страшно, якщо вивчити всю інформацію, бути обізнаною, знати, що тебе зараз чи в певний період (вагітності чи пологів чекає). Тоді може бути простіше.
     
    Останнє редагування: 18 Вересень 2019
  18. Blondo4ka

    Blondo4ka Well-Known Member

    Страшно буде. Спочатку, що з вагітністю щось може бути не так, потім, що пологи пройдуть важко. А потім все життя хвилюватися за дитину. Але воно того варте.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 9
    • Подобається Подобається x 3
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  19. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    @Your Princess, а ще ідеального часу для вагітності не існує. Ви просто впряжетесь в більше коло відповідальностей та обовязків. Буде часом тяжко. Проте Вам це під силу, нічого надзвичайного. А в основному - є шанс стати щасливішою та зробити щасливою свою дитину, своїх дітей, чоловіка.
    Можливо, про деякі аспекти думайте менше. (Згадала, як я вже планувала в яку школу піде перший син, коли ще була ним вагітна... Пройшо майже 7 сім років - дитина пішла в школу зовсім в іншому місті та в зовсім іншому віці... :girl_crazy: Зате переживань було!)
     
    Останнє редагування: 18 Вересень 2019
    • Подобається Подобається x 4
    • Смішно Смішно x 1
  20. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    @Your Princess, насправді не такі страшні пологи як їх описують). І це під силу кожній жінці. Бо якби не було, то людство б вимерло. Особисто мені хотілось, щоб за мене це хтось зробив). Але бажаючих не було).
    Діти - то таке чудо, яке в одну секунду міняє всю біль і страх на щось чарівне. То така пігулка від любого горя та страху. То не є легко. То є важко. Часом хочеться від того втікти. Але ніхто не тікає, бо кращого ніж материнство нема). Оті очка, ті пальчики, та дупця. Так би й виціловувала).
     
    • мімімі мімімі x 7
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
  21. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Моя менша винесла мені весь мозок сьогодні. А то та дитина, якій ти не можеш просто сказати щось типу: "Закрий рот" чи "Перестань забігати в кожен магазин на цій вулиці" чи просто "Бо я так сказала". Ну тобто сказати можна, але потім то мені ж боком вилізе. Бо все непрожите і непроговорене виливається в спротив і збитки, а все усвідомлене - в її прекрасні вміння знаходити ключики до будь-якої людини і давати собі раду в різних ситуаціях. То так, риторика. Ми йшли пішки з Дорошенка до Добробуту годину і 20 хвилин. Потім вона рипіла на всю школу перед купою людей, що я її завжди залишаю саму і неправильно виховую (так-так, перед тими людьми, чиїх дітей я вчу в т.ч.:connie_pull-pigtail). Потім її різко виключило і вона ангельськи дала ручку і пішла на трамвай. В трамваї так верещала, що всі тітоньки мали кого обговорювати, поки той трамвай 30 хвилин стояв в корку (так, то була я, не моя дитина:girl_crazy:). Нарешті вона просто заснула. А потім в громадський транспорт зайшла якась курка (саме так - курка, - і то навіть надто лайтове порівняння для тої особи, бо кури значно вихованіші). Вона з закоченими очима і капєц розумним виразом обличчя розказувала своїй співробітниці на цілий салон (співробітниця була трохи червона від тої ситуації), яка вона крута чікса і як вона розуміється на продажах засобів від комарів. А Оля (мої співчуття Олі) - то таке непорозуміння на роботі поруч цієї геніальної чікси, яка взагалі не шарить, як викладати засоби від комарів на полиці і кому їх треба втюхувати. А Віка (мої співчуття Віці) - та хіба гарним личком торгує, бо більше в неї нічого нема. А Орися (Орисі вітання!) звільнилася, бо не витримала того напрягу з продажу засобів від комарів. Залишилася тільки оця крута чікса і ота її нещасна співробітниця. Отак вони стояли і сумно "вздихали" в голову моїй дитині, і тут та курка видає : "Як я ЛЮБЛЮ дітей в транспорті в час пік!" І так театрально закочує свої очі. Ця друга жіночка з одного боку обличчя почервоніла, з іншого видала криву посмішку типу згоди:girl_haha: Я щось раптом аж ожила і почала тихо ржати. Бо день тяжкий до неможливості (вихідний, як-не-як), і тут ти 15 хвилин слухаєш гидоту від сторонньої особи в бік незнайомих людей, а потім виявляється, що їй ще й діти заважають триндіти. В той момент я пошкодувала, що моя Мелася на той час вже сказала: "Мамуся, я тебе так сильно-сильно люблю і буду чемна!". І сиділа ідеально тихо біля тих мадамів. Йой, як ім пощастило. Якби вони зустріли Меласю на пів години раніше, вони би вже ніколи не зайшли в трамвай, де їде хоч одна дитина. Люба продавчиня (чи хто ти там є) засобів від комарів! Раптом ти це прочитаєш, то знай: ти задовбала всіх людей поруч! і нікому не було цікаво, як класно ти шариш в продажах засобів від комарів. Я думаю, не шариш. Але я вийшла з того транспорту і подумала собі: яка ж то стресова робота - продавати засоби від комарів. І як то добре, що мені не треба того робити.
    Отак я завжди: почну нити, а закінчу отак - :girl_crazy:. Добре, що завтра в моїх планах нема зустрічей з комарами і їх продавцями, а лише з хорошими людьми і дітьми.
     
    • Смішно x 18
    • Подобається x 6
    • Зе бест! x 6
    • Співчуваю x 2
    • мімімі x 2