Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Я поплачу тихенько в куточку. Колись дивувалася чому деякі знайомі в декреті стали нервовіші. Божечко як я тепер розумію...
Як я вас розумію... Але знаєте що? Хочу в декрет! Бо в нас перехідний вік... Чесно, деколи не тільки в куточку плакати хочеться...
в нас 9 рочків тільки, а вже теж стільки всього. Подивилась на лінійочку - вік Вашої доці. Згадала себе цензурних слів нема. Плакати в куточку тут точно не лік, хоча б бокал якої ізабелли... Уф. Тримаймось
мені в декреті класно)) чи то різниця між дітьми велика, шо я вже на роботу находилась. Поки мені норм, тільки б їсти хтось приносив. Хоча б раз в тиждень)))
Мало було нам остеохондропатії, такої, що малий аж шкутильгає. Тепер ще й продуло лицьовий нерв, на щастя, початкова стадія.. зайшли в поліклініку — як здрасті, плюс до всього віруска. Як ходити на процедури в цей заклад і не підхопити щось нове — і не знаю вже. І як поєднати сидження вдома з тим лицьовим нервом та необхідність відвідувати процедури на ноги.. ооо.... Придивляюсь до міміки і змушую читати вірші.. локалізація болю тим часом змістилася.. тре взяти телефон в лікаря, бо я вже себе накручую.. Ще й то горло болить.
я дуже рідко дописую в цій темі. але сьогодні трохи пожаліюся. похворіли мої малюки. Кві температурить з ночі. ніч була безсонна-люляла, годувала. поїла. в К ринофарингіт, ще й вушко почало боліти. всі хочуть на ручки, уваги, мами. а мама одна. як розірватися між ними двома? ще й рукодільної роботи маю купу(то до вихвалялок), бо в розпалі приготування до Миколайка_Нового року_Різдва, а я не маю можливості щось робити. поки терміни не підтискають. але і не хочу відкладати на останні дні. так не люблю дедлайни. про хронічну втому і недосип промовчу...
Жилєтка... Дізналась сумну новину. Не дає мені спокою. І не знаю як маю людину підтримати, які слова підібрати, бо випадок страшний трапився. Як не підтримуй - словами горю не допоможеш. І хочу подзвонити - а не знаю що говорити. Чи не вперше таке зі мною... Друга жилєтка - розбили Данилкові сьогодні в школі носик. Перенісся синє, під очима фіолетово, і носик - суцільна велика гуля. Влетів першокласник в Данилка. Завалив йому головою в носик, встав і побіг собі далі. Мене в той час в школі не було, я пішла на індивідуальне навчання. Вчителька дзвонить, плаче, слова сказати не може. Я не пам*ятаю як до тої школи добігла. Поки я прибігла - кров всю помили, лід приклали, дитину заспокоїли. Але блін. Не можу дивитись на свого Данилка. Серце аж болить. І якось би то пережили, бо, як то кажуть, діти з тим ростуть, але Данік каже "Мама, вчителька його сварила, а він сидів і посміхався". В силу своєї роботи я зараз дуже часто бачу дитячу жорстокість. Навіть маленькі, першокласники, часом так себе поводять, що дивуєшся, а що ж буде далі з тої дитини, а де батьки? Часом бачу, що дорослі хлопчиська, десятикласники, дозволяють собі до вчителя менше, аніж діти з других, третіх класів. Сумно з того всього. Десь та людяність поділась, та дитяча безпосередність і співчуття.... Не всі такі, але велика частина чомусь зараз саме таких діточок.
Перелому немає. Я трохи хвилювалась, щоб струсу не було, бо Даніку слабо було, і голівонька боліла. Але припухлість зменшується, дитина вже весела. Сьогодні до школи точно не йде, тому вже сидить в ліжку і посміхається ) За таку недбалість, за неуважність, стільки клопоту і хвилювання...
Хочу ревіти від повної безпорадності. Ну чому я така правильна? Ну чому воно мені так вічно вилазить боком? Чому я не можу іти проти своїх моральних принципів і бути лапочкою? Найгірше - ну ти взагалі-то права...Але кому від того буде краще, треба робити так як всі і буде тобі щастя! А ти не можеш так робити, бо від того аж болить душа, аж вивертає з середини? Ну чому мені не бути сірою масою без тих всяких правильних амбіцій, де таке вчать? Ну і до повного щастя ще й хвора.
колись читала, що треба поставити в пакет з рисом і залишити на 3-4 дні. Рис витягне вологу. Сама не пробувала, але коліжанки так робили. Телефони працювали, але то ще були звичайні кнопочні телефони. Розбирати і феном дути не бажано. Спробувати можна, гірше все одно від рису не стане.
Краще для таких штук мати запас силікогелю (ті пакетики що в коробки з взуттям кладуть) - розпотрошити їх, можна просушити феном чи на сковороді (не телефон, а кульки гелю) і все разом з телефоном в кульочок герметично запакувати. Ну і акумулято обов'язково дістати.
@Rodionochka я так робила як каже @flame . Діти втопили влітку в басейні. Реально рис врятував мого "потопельника". Чоловік подзвонив до знайомого, який працює на радіоринку. Той сказав, що правильно зробила. Але, на наступний день, чоловік ще відвіз йому на роботу, і той його почистив. Працює, тьфу-тьфу.
Скільки можна хворіти ангіною, від середи !!! Всі плани коту під хвіст, а в мене тільки моторчик завівся. Лежу і нічо не роблю, хоча як то нічо, всьо роблю і тільки зверху вже не накидую...діти тоже, хоч би старший в садок пішов, хоча.,мені тоді прийдеться хворою за ним їхати...хтось знає рецепт як поставити на ноги поскоріше? Кислючі вітаміни їм, бульйони теж, горло лікую, чаї ганяю, відлежуюся скільки мала дає, тяжке не ношу. І ще не здорова !
