Дитяча агресія

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Та ми вчора говорили якраз із тим, котрий і був у іншому кутку кімнати. Але ми не були готові до розмови, я думаю, та й Дарко зразу захотів іти геть і все. Треба йти на розмову ще раз, однозначно!

 

Я їх ще ніколи не бачила. То не так, як у школі, тут для батьків ніяких зборів не проводять.

Наразі вирішила йти й поговорити з ними, бо мене дуже схвилювала така ситуація. Поліцією поки лякати не буду, але те, як вони за дітьми дивляться, мене турбує й однозначно не задовільняє.

Учора з*їв цілий таріль зупи. Значить в порядку. :xaxa:
І все ж мені в голові не вкладається. Дитину вдарили в живіт, що аж рвати пішов, а того ніхто не бачив??? Мій Дарко до вигадування історій не схильний, тому не вірити підстав нема. Та й плакав рано, що не піде, бо там його б*ють... А такий був щасливий.

 

Проблема в тому, що я там доволі рідко буваю, тому говорити буду саме з інструкторами наразі. Як до них не дійде, буду думати щось більше. Там ті інструктори дуже приємні й ситуація їм не надто комфортна, то видно, от тільки я не хочу, аби викинули саме Дарка за те, що вони захищався, і то лише тому, що його не захистили. Я їм учора так і сказала, що якби це зупинили завчасу, він би не мусів захищатися сам.

Як далі буде жвиндіти, то може день і пропустить. Тільки то нашому таткові доведеться день посвятити тоді. Я таки дуже хочу сподіватися на позитивне вирішення справи.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Я тут з одним українським малим теж так "побесідувала". Відтоді Дарка й пальцем не зачіпає. :xaxa: Але от з канадськими я би не ризикнула, не тим ликом шиті. Ліпше я інструкторів помордую. Безпечніше.

Дуже дякую всім за підтримку!!! Бо я щось так розгубилися цього разу...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка

Ні добре, ні погано. То хворе якесь, чесне слово. Усі мають бути комфортними для решти. :8:

 

Відповідь: Дитяча агресія

Суперова картинка! Дякую!!!

А наша історія з переслідуванням завершилася так.
Я не пішла на розмову, але подзвонила. Сказала, що мене дуже турбує, що Дарко, який ще минулого тижня обожнював свій табір, плаче вранці й просить не відводити його туди, бо його там б*ють; що мені дуже залежить на тому, аби моя дитина чулася щасливою та безпечною й не потерпала від переслідування, при тому фізичного; що не розумію, як то інструктор не бачив, що в понеділок його вдарили в живіт і він аж рвав після того, а лише бачив, як Дарко іншого копнув у вівторок, притому з метою самозахисту, оскільки вчитель, навіть бачивши штовханину, того не зупинив...

Що зробили в таборі.
Провели для дітей заняття про те, як треба показувати один одному повагу. Сказали мені, що Дарко був дуже позитивно налаштований до співпраці в тому плані, але той інший хлопчисько - ні. Відповідно для нього й Дарка провели ще одне окреме заняття на тему взаємоповаги. І тепер їх постійно старатися тримати зайнятими, під наглядом і на відстані один від одного. Будемо сподіватися, що так буде до кінця табору.

Мені дуже дякували за відгуки та співпрацю.

 

Відповідь: Дитяча агресія

Нині Дарко навіть не снідав. Швиденько зібрався, взувся, приніс мені сумку для обідів, аби їду йому спакувала, запакував усе в наплечник, вбрав його й був готовий іти, так скучив за табором за ті три дні...
Дуже переживаю й сподіваюся, що цей тиждень мине без ексцесів. Не хочу, аби раптом йому збридилася улюблена справа через агресію до нього...

 

Відповідь: Дитяча агресія

Говорила я нині з новою Дарковою вчителькою. Розповіла, що було в попередній школі трохи. Питали мене "що то за школа?"

І то все би було смішно, може, якби не те, що він дівчинку вчора вдарив за те, що забавку не поділили. І скільки не прошу, аби говорив з людьми, а не фізично справи вирішував, він далі те саме робить. Так воно швидше таким шляхом йому виходить, але ж наслідки які! Невже не страшно йому тих усіх наслідків? То якийсь маразм.

Шукала я причини, знайшла дві: привертає увагу, промацує ґрунт. Те саме й учительці сказала. На бойових мистецтвах теж була проблемка, коли він давав здачі хлопчикові, що його ображав, але дійшло до обох і то більше не повторилося. От тільки там інструктори дуже чітко все ставлять на місця й без поблажок. Попросила вчора Даркового інструктора поговорити, що в школі не можна силу застосовувати, сподіваюся, що допоможе.

Нині рано під час розмови (там був директор, 4 вчительки, я і він) Дарко був як замурований. Я реально бачила, як він поставив між собою та нею мур. Сподіваюся, що він таки почув усе сказане, бо за всю розмову ні звука не випустив, лише кивав головою. Бідне чудо, отако саме собі шкодить і не бачить того.