вічні суперечки: дитячий садок, чи з мамою краще?

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Оля, а всі випадки такі? ти взагалі жодного не знаєш такого, де дитина хотіла ходити в садок? Я виключає для себе особисто "дитину в садку" раніше трьох. От товаришки моєї хлопчик - в вересні виповнилось 4, з серпня ходить в Києві в садок. Дітей в хаті троє. Старша дівчинка у Львові ходила з трьох в садочок і жодного дня не плакала. Була лідером групи, її називала "дієктой". Така дитина - в будь-якій ситуації гуртувала дітей коло себе чи на подвір'ї хати чи в групі садочку. Хлопчик ходить з 4х по власному бажанні. Сім'я живе в Києві з нянькою, яку привезли зі Львова, яка для тих дітей як ще одна рідна душа, і яка, коли сім'я їде на відпочинок, скучає за тими дітьми. Ходити в садок хлопчик зовсім не мусить. Він сам хоче. Є ще маленька дитина вдома, річна. Мама працює з дому. Сім'я дуже гармонійна.А діти взагалі казка.
Дарцина Тоня трошки плакала на початку. Я це не вважаю найкращим аргументом. Але в них свої обставини і сестра мусіла виходити на роботу. Антонія не плакала за неповних 2 тижні. Ходить в садочок із задоволенням. Теж це не приклад "тяжких тортур". Зрештою це така дитина, яка часто змалку поки щось зробить, то "не хоче" і "практично плаче" а в процесі вже задоволена усім і захоплено не хоче завершувати. Сотню раз підтверджує всі діти різні, всі ситуації в житті різні і різного роду дослідження це дуже відносні речі.
Маю ще приклад сусідок. Четверо діток одноліток. Ходять в одну групу. З неповних трьох (майже з трьох років). ЖОДНА дитина не плакала, а серед їх мам нема такої, яка б годилась стати таким педагогом, щоб діти не в садку, а "по типу домашнього гуртку" були. Бо педагог - це теж одиниці з загальної маси. Двоє з тих дітей ходять по півдня, двоє повний день. Я знаю виховательку з того садочку, тому знаю про що говорю. Вона каже, що такі випадки, коли приводять кілька діток разом, які знайомі змалечку, то як правило в них нема отого "адаптаційного періоду".

Тому ще раз запитання, усі випадки, з якими тобі доводилось бути знайомою, негативні?

Бо я і немало негативних знаю, але даааааааалеко не всі.

я знаю таких прикладів серед знайомих 6. А основна маса мене хвилює мало Тобто мене найбільше хвилює завжди мій особистий вибір і вибір моєї сім'ї. А решта - то для психологів

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Аналогічо,меньша теж не ходить в садок(їй вже 5)Спробували туди походити і вирішили(Обоє)що дома буде краще.Старша ходила до обіду рік перед школою(спогади не найкращі,дуже хотіла до школи, а в садок ні,хоча дуже любить дітей,спілкування,але любить бути в центрі уваги,виділятися,а там не було можливості...хоча саме в садку вперше почала співати і там угледіли її співочий талант

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Скажу з власного досвіду про адаптацію. Ми робили спроби ходити в садок з 2 років, сумарно пробували днів 7 іноді по півтора години, іноді по 2. Доця плакала, категорично відмовлялась. Проміжки між водінням були в декілька днів. Зробили перерву на 3 місяці, спробували знову, ходили також сумарно днів 6 за місяць, їй ставало цікаво, бо з радістю розказувала, про дітей, заняття, але важко було прощатись. Ми знову не ходили, бо я не з тих мам, що "хай плаче-звикне". Місяць тому я запитала про садок-доця відповіла що хоче піти. Ми пішли-попрощалась без сліз і побігла в групу, до обіду, приходжу забирати- не плаче, розповідає все. Поки ходимо раз на тиждень до обіду. Проситься частенько, але перед святами не хочу туди водити щоб не почала хворіти. Наразі роздумую про садок з меншою кількістю діток, водити тричі на тиждень.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

А я зустрічала, на жаль. Моя коліжанка так свого сина водила. Вона, як тільки заносила малого на територію садка, то він вчіплявся ручками в її волосся, щоб його виховательки не змогли відірвати від мами. Так тривало весь перший рік! При тому, що це в неї єдиний син і вона весь його садочковий період, вплоть до школи, не працювала... Ось такого я не розумію. І це все розказувалося мені з усмішкою на обличчі...

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

я розумію шо школа,університет-то не садок...але з садка і все починається...

стаття для роздумів
(особливо сподобалася така фраза-«Когда я был маленьким – я не знал ни одного матного слова. Но школа сделала из меня человека».)

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

та ні, починається з сім'ї

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Ну хоч "вбийте", я собі не уявляю совю дитину , якій за майже 7 її років можна було б щось "втовкти у голову". Для строго індивідуалістських натур це практично неможливо. Додам ще наступне: коли сину було 2-3-4 роки, мої принципи щодо садка біли аналогічні для багатьох "домашників": ті самі підстави "чому я не хочу віддавати дитину до садка", які наведені і у цій темі, зокрема, у Оленки і у ін. домашніх форумлянок. Та й дитина не рвалася до садка. Коли йому виповнилося 5, він пішов у підготовчу школу, де дітки перебували по півдня кілька днів на тиждень. І йому шалено сподобалося з першого ж дня, а через кілька тижнів дитина мені сама сказала "мама, я хочу у садок" ( у них у школі багато його друзів виявилися "садочковими" ). Оскліьки до школи залишалося менше року, я вирішила, що садочкову епопею розпочинати не будемо. 1 вересні дитина пішла до школи-садку, куди знов- таки ходить із задоволенням. Звичайно, є нюанси , коли "не хочу робити домашні завдання" або "не хочу сьогодні у школі багато писати", але в цілому дитині подобається. І знов нещодавно він мені задав запитання : чому я не ходив до садочка? Здивувала позиція дитини вже рік назад: дитина, яка просто таки крайній індивідуаліст ( що зазнчали і зазначають усі знайомі та тепер уже і учителі) проситься у колектив. І от тепер сама собі часто задаю одне запитання: чи , власне я, не переступивши свого часу через свої принципи "домашника", не перегнула палку ? Можливо, дитині у тих же 5 років вже хотілося чогось іншого, а я своїм намаганням відгородити його від недоліків садків ( за моїми тодішніми переконаннями) не позбавила його власного права вибору? Одразу скажу, що і без садка спілкування у колективі дітей вистачало йому щодня. Але, мабуть, дитині хотілося вже й самостійності.
п.с. нещодавно показала відоме відео про садки та домашнє виховання Христки своєму чоловікові ( який ненавидів садок усіма "фібрами своєї душі"). І , знаєте, коли він переглянув відео, то сказав одну фразу : "Але і мама на домашньому вихованні ( мова йшла про героїню) має абсолютно замучений вигляд і "потухший погляд". Абсолютно "вигорівша" мама"

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Якась така дивна тема. Починаючи від назви. Що значить"дитячий садок чи з мамою краще?" Звичайно, що з мамою краще! Що тут обговорювати? Але не варто і протиставляти. Садок то є окрема історія. Мама в житті дитини довго буде основним фактором, незалежно від того чи відвідує дитина садочок.
Я вважаю, що більш ефективно би було, якби замість переливання з пустого в порожнє, тут давалися практичні поради, як допомогти дитині безболісно звикнути до садочка, якщо батьки вирішили її туди віддавати, та як і чим зайняти дитину вдома, якщо мама вирішила в садок не водити.
Я думаю, що є масса батьків, які не вважають, що садок "єсть хорошо", але не можуть інакше з огляду на життєві обставини, то чому не дати к-ка дієвих порад, як звести до мінімуму адаптаційний період,зменшити стрес і зробити к-кагодинну розлуку з мамою не такою драматичною, замість того, щоб плекати в тих батьках почуття провини, навіяне "прикладом справжніх відданих матусь, які ніколи і нізащо!".
Поради практичної потребують також і ті, що не можуть чи не хочуть віддати дитинку в садок, але хочуть час вдома провести якісно і цікаво.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

різниця в тому, що ви розглядаєте узагальнений предмет теми - домашнє виховання vs. садок як категоричну мету, а не як засіб/інструмент. А будь-який, навіть найкращий садок, - як вселенське зло апріорі.

А більшість цю тему розглядає як виважений предмет вибору в контексті обставин.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Один знаю. В решті випадків дитина ходила з задоволенням 1-2 тижні, особливо поки це було прийти побавитись з дітьми на півдня, а потім починався протест. Який успішно проходили (чит. звикали), і далі ходили з задоволенням. Про інші випадки безпроблемного звикання до садка хіба на форумі читала. Ну і хто водить чи водив дітей в садок чудово бачили скільки дітей в групі в той адаптаціний період кидались з сльозами до дверей "коли буде моя мама", коли хтось запізно дитину приводив в групу, чи в обід забирав.

---------- Додано в 12:22 ---------- Попередній допис був написаний в 12:16 ----------

Мені так здається, що десь в 5-6 років іде природня (а не вимушена, як в садку) сепарація дитини від мами. Принаймні моя зараз дуже яскраво це демонструє - на ліфті вона сама буде з"їжджати, на вулиці з подружками (літом) теж сама лишається поки я з малою в магазин іду, на заняттях за нею підніматись до класу не треба, вона сама хоче зійти і т.д. Ну але знаючи, шо таке садок, вона туде вже не хоче категорично, вона тепер до школи рветься.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

а нашому хлопчику класно і вдома ( з мамою, татом , сестричкою)

і в садку - теж класно

в садку - все їсть, спить, бавиться, вчиться, не деградує

вдома - їсть тільки найкраще ,бавиться у все різне, від старшої сестри вбирає найцікавіше і найрізноманітніше, від мами має тепло і ласку, і по дупі ( іноді)

так що поки є вибір - нам супер

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

підтримую , але як на мене і садок потрібний дитині для для формування особистості у суспільстві. Ми до 3-х років сиділи дома, намагалися бавитися з дітками, ходити на розвивалки, але дитина хотіла бавитися з дітками і обночасно їх боялась+ до того вона дуже вразлива ( залишки родової травми). Після 3-х почали на 1 год. водили в логопедичний садок, група маленька, перший міс. трохи не хоче, трішки плаче, але знає що потрібно йти. На наступний місяць результат помітний, дитина починає відкривати себе без мами, бавиться з дітками, навчилася відстоювати САМА свої іграшки, мова і уява набагато більше розкрилися. Правда ми ходимо тільки до обіду, але я і дитинка поки задоволені.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Ну, але не всі такі діти як ваша дитина. І перевіряти "втовчуть чи не втовчуть" щось дитині в голову я не бачу сенсу.

Плюс, мислення у всіх дітей до пори до часу некритичне, так що навіяти легко багато чого. Я згадала собі одне відео з тестами на цю тему (б"ю себе по руках, бо знов загальна інфа):

http://www.youtube.com/watch?v=IlaMpXE2uO8&feature=player_embedded#

Бачите, як дитина може їсти солону кашу і казати, що вона солодка, бо інші так сказали. І все. І це нормально для дитини, але це треба мати на увазі, що не завжди коли дитина каже "солодко", то так воно і є. А тут ще хтось сумнівається, що дитина, якій не подобається садок не почне з часом казати, що подобається, бо просто повторюватиме за іншими.

У 5 років в підготовчу групу ходити це одне, а в 2-4 весь день бути в садку - це інше. Це просто дві великі різниці, як на мене.

І я в багатьох джерелах читала, що саме до 5-ти років бажане виключно домашнє виховання, а далі вже за бажанням. Це, до речі, цілком обгрунтовано чому до 5-ти, але кому то цікаво, яке там обгрунтування, це ж загальна інформація, їй тут не місце

Яку мету? Мету чого? Ви, мабуть, дуже неуважно читали мої дописи

Домашнє виховання не є і не може бути самоціллю, воно і є способом (засобом) дати дитині краще: більше любові і уваги, більше свободи, більше руху, більше вражень, більше вибору чим займатися і куди ходити і т.д., і т.п.

Для мене домашнє виховання, простіше кажучи виховання батьками власних дітей, це явище цілком природне, органічне, те що само собою розуміється. Це, для мене взагалі, просто спосіб життя - батьки живуть, займаються своїми справами, діти ростуть біля них і всього вчаться перед тим, як з певним досвідом підуть в більш самостійне життя. Так було споконвіку і неспроста. А садки винахід доволі новий і доволі незграбний в тому плані. Все, я свою думку сказала, більше мені нема чого додати.

Прохання. У мене нема часу щодня заходити в цю тему, тому прошу більше не ставити питань особисто мені. Наперед дякую за розуміння

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

моя в другому класi вирiшила що до школи не хоче ходити......пiд любим приводом вона не хоче туди йти, iй не потрiбна англiйська i тi репетиторства...це при тому що знання даються iй досить легко....але те все iй не цiкаво... бо вона хоче шоб ii весь час викликали до дошки... i тд...

можливо.... але дiти не такi вже слабкi як нам здаеться. Я коли ходила до садочку то дуже добре запам"ятала хлопця, який прийшовши до садку волав не своiм голосом за мамою...за 5хв заспокоювався, а в вечерi репетував що навпаки не хоче йти з садку до дому... смiшно, пишу i згадую що тодi на стiнi ще висiв Ленiн ))) але я так любила садочок...i дiти тодi були такi ж як зараз, та здаеться вибору мали трохи менше... але той вибiр не завжди на користь.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

А моя мама, після візиту кумасі, мені сказала що моїм дітям краще без мами! Мама дітей розбалувала і вони з мамою погані а з чужими людьми добрі і чемні! Так що моїм дітям, за спостереженнями збоку, явно краще без мами: або в садку або з нянею.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Зараз вас закидають, значить ви погана мама, і дитина з вами не хоче бути і т.д і т.п.
А в нас в садку був новорічний ранок! Такого свого синочка я вдома не бачила ніколи, що він там видавав не можу передати, я з радості проплакала увесь новорічний ранок. Такі вони, діти, вже смішні... шо то капець. Коли Дід Мороз заховав зайчика в залі, а мій синочок знайшов, то такої радості в нього я ще не бачила, він так тішився, що він знайшов, а не хтось інший. Досі всім розповідає. А сьогодні після стількох вихідних, забіг в групу одягнений, чоловік не всигав роздіти, так він скучився....

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

я тут подам кілька фраз з тексту мами-психолога, в котрої 4-річний малий ходить в садок. на жаль, всього тексту дати не можу, бо запис підзамковий, але загальне враження складеться:

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

В мене склалося враження, що слід підшукати інший садок - з нормальною вихователькою.

Але є і деякі питання до поданого допису)))

А що тут такого надзвичайного?
Які ще слова можна використати, щоб навчити 4-річних дітей робити човники?
І чим погане заняття для 4-річних дітей?
Їх математики чи фізики в 4 роки треба в садку вчити?

І це пише мама-психолог!
А перед тим, як давати дитину в садок, чому не зібрати максимум інформації про нього, про вихователів, про інші садки в окрУзі, щоб зробити нормальний вибір?

Дитина півтора року ходить у садок, і тільки нещодавно почала видавати невротичні реакції? А до того як було - все супер? І чи до того мама цікавилася, як дитині в садку, добре чи ні, які діти, яка вихователька - 4-річна дитина ж уже може елементарно розповісти, як пройшов день у садку?

Маючи такий негативний власний досвід, віддала дитину в садок?

От узагальнила і підвела риску...
Ні, щоб: я неправильно выбрала ребенку детский сад. Чтобы не усугублять дело, я должна или искать другой детсад с адекватными воспитателями, или нанять нормальную няню, или же найти работу на дому, чтобы иметь возможность заниматься с ребенком самой.

ІМХО.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

ролик гарний, знятий мабуть на кіноплівку.
Хм, а я то все думаю, чому у моєї дитини життя інакше, бо воно яскраве і не совкове і я не порівнюю його з радянським сірим забитим дошками життям. От. Тому і приклади приводжу з сьогодення, а не 50-річної давності, дітей покоління радистки Кет.
тому і аналізую, що направду

рівно ж як і коли вона каже на все підряд "не хочу" чи "не хочу їсти" чи "не хочу гуляти", то і не буде вона цілий день голодна чи негуляна. Бо вона може дійсно ж то і не знати що вона хоче. До певного віку.

Яська вже вище пояснила. Додам - мабуть частенько, мами-психологи невідомо чи мами? чи спочатку психологи? - в даному випадку взагалі незрозуміло про який висновок чи яку рекомендацію йдеться. Давати на півтора року в садок, щоб поексперементувати? це забава в психолога з власною дитиною? чи навчання самою жінкою розуміння потреб власної ж дитини? аж півтора року треба дивитись на те, що дитині не підходить? мені досить двох-трьох раз, щоб знати, що нам наприклад якийсь дит майданчик не підходить з якихось причин.

мабуть це слід трактувати як вичерпання аргументів?

З останнього прочитаного зробила висновок, що дитячий садок сам по собі мало хто не любить. Скоріше інакше. В першу чергу, батьки, котрі стверджують, що садок це зло, були відданими туди немовлятами, і в їх пам'яті ДС це відсутність "батьківства" у вихованні дитини. Тобто це власна образа і погляд на дитячий садок через призму образи на власних батьків. Особи, котрі не мають в собі образ на батьків за садок, сприймають даний тип дитячого закладу значно спокійніше, критичніше і правильніше, абсолютно не розглядаючи ДС як панацею для своєї дитини і також не є захопленими реаліями сьогодення ДНЗ.